Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник розповіла, хто в Україні може стати політв’язнем Росії і що потрібно робити, якщо так сталося
Про це вона поділилася в ефірі «Громадського».
Так, найчастіше потрапляють до поля зору російських спецслужб активісти.
«Що стосується Криму, то в зоні ризику, перш за все, журналісти, блогери, громадські активісти, кримські татари, люди, які були на держслужбі в Україні і не перейшли на бік Російської Федерації», – сказала Скрипник.
За її словами, політично мотивовані справи об’єднує напрацьований механізм застосування тортур російськими спецслужбами.
«Потім ці тортури використовуються для фабрикації справи. Це страшна реальність в Росії сьогодні», – зазначила правозахисниця.
Американська історія УкраїниПроводити захист українських політв’язнів в Криму і Росії вкрай складно. Скрипник пояснила, в чому важливість такої роботи:
«Важливий момент з приводу роботи адвокатів у справах наших політв’язнів – так званий «суд кримський» або російський суд. У таких судах, на жаль, немає правосуддя, позиція захисту найчастіше ігнорується. Але з боку правозахисної та міжнародної адвокації, адвокат має можливість засвідчити і задокументувати всі порушення, які відбуваються», – сказала Скрипник.
Вона вважає, що адвокатам потерпілих все одно потрібно робити все можливе для подальших розглядів справи на міжнародному рівні.
“Поки всім цим займаються або безпосередньо родичі, або правозахисні і громадські організації. Є підтримка міжнародних фондів, але цього не достатньо. Немає загальної скоординованої платформи. Дуже важливо, що б це була платформа, яка пов’язана не тільки з громадськими організаціями. Тут повинна бути підтримка держави. Тоді ці люди, перебуваючи за гратами в Росії, будуть розуміти, що Україна їх дійсно не кинула. Вони будуть не тільки в моральному, а й в матеріальному сенсі відчувати цю підтримку», – підсумувала Скрипник.
