Реформа держслужби може пригальмуватись, а це спричинить негативну оцінку з боку ЄС або повернення до ручного управління
Про це Politeka, заявив Ігор Лавриненко, експерт у сфері адміністративного права, директор аналітичного департаменту «Реформаторського клубу».
За його словами, якщо в Уряді не змінять підхід, ситуація в певний момент може досягти свого піку, коли ЄС пред’явить претензії Україні.
«Гроші на реформу Європа виділила, в результаті ухвалили закон, який поки не зовсім працює. Сьогодні є загроза повернення до ручного управління. Це може бути пов’язаним із тим, що в Уряді не до кінця усвідомлюють важливість цієї реформи», – упевнений Ігор Лавриненко.
Реформа державної служби – одна з основних умов, прописаних в Угоді про асоціацію України з ЄС. Згідно з цим документом, усі чиновники категорії «А» перед призначенням на посаду повинні пройти конкурсний відбір. Переможцем стає претендент, який набрав найбільшу кількість балів. Після цього кандидатуру повинні затвердити в Кабміні й офіційно представити.
Коментуючи нове законодавство, голова Нацдержслужби Костянтин Ващенко зазначав, що закладені в ньому принципи і процедури повністю відповідають європейським стандартам і практикам.
На жаль, у нас впровадження європейських стандартів проходить не так швидко, як хочеться. Конкурсні відбори почалися ще у вересні та показали хороший результат. Але поки ще не всі переможці офіційно підписані та подані. Через це багато стратегічних галузей залишаються без керівників. Так, без голови досі Держагентство водних ресурсів, Держлісагенство та інші важливі галузі.
«Проблема справді є. В Держлісагентстві офіційно не представили нового керівника. А отже – його немає. У Держагенстві водних ресурсів взагалі складна ситуація. На конкурсі перемогла чинний в. о. голови. Але замість того щоб підписати призначення, її зняли з посади і призначили нового в. о.», – говорить Ігор Лавриненко.
Експерти відзначають, що подібні зволікання з призначеннями були в Уряді за часів Арсенія Яценюка. Там практикували «тривалі паузи», використовуючи їх для підкилимних торгів за крісла. І з цією практикою зараз потрібно боротися.
Виправити ситуацію міг би прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Судячи з усього, для позитивного результату необхідне його втручання. Найімовірніше, зволікання з призначеннями є не його провиною, а результатом конфлікту інтересів у бюрократичному апараті Кабміну. Але європейські партнери насамперед хочуть бачити результат, а судячи із ситуації, його немає.
