Відсутність публічного висвітлення позову України проти Росії в Міжнародному суді ООН може бути свідченням того, що цю тему «намагаються спустити на гальма»

Такою думкою з Politeka в матеріалі «Гаага на горизонті: як налякати Путіна міжнародним судом» поділився юрист-міжнародник Володимир Висоцький.

Гаазький суд: чого Україна може досягти найближчим часом

Він переконаний, що судова тяганина з Росією лише частиною боротьби, а не основною метою.

Як нагадав експерт, в Міжнародному суді ООН, куди Київ подав позов проти Москви, вирішуються тільки суперечки між державами – «там розглядаються справи не конкретно проти (президента РФ Володимира, – ред.) Путіна, а проти Росії в цілому».

Крім Міжнародного суду ООН є ще Лондонський арбітраж і Гаазький трибунал, де Україна може судитися з Росією, зазначив він.

Проте раніше Путін підписав указ про намір РФ призупинити участь у Римському статуті, тому, каже Висоцький, має сенс Україні подавати позов до міжнародного кримінального суду: «Адже якщо йдемо проти Росії, то повинні показати дуже ґрунтовні факти його вини. Інакше буде ситуація як з Грузією, доказова база якої виявилася недостатньою для прийняття рішень щодо Росії».

Ще однією важливою проблемою, за його словами, є те, що громадськість ніхто не інформує про процес справи – невідомо, на якій стадії він знаходяться, не афішується і те, які ще будемо подавати позови.

«Дані про злочини РФ можна збирати роками. Потім ці тонни паперу відвезуть в Гаазький трибунал. Але питання: чи дійсно відбувається такий збір інформації?» – задався питанням Висоцький.