Через кулуарні домовленості парламент пішов проти ООН
Таку думку висловив Павло Бульдович, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.
Він зазначає, що протягом першого півріччя цього року Верховна Рада працювала помірно і в основному приймала законопроекти, які стосуються молодіжної, промислової, бюджетної політики та децентралізації. Ударно Рада працювала лише в останній тиждень сесії, коли депутатам вдалося в першому читанні прийняти законопроекти з пакетів медичної, пенсійної, судової реформ і закон про Конституційний суд, який повинен досить кардинально реформувати цю структуру. Опоненти звинувачують президента в спробі монополізувати Конституційний суд.
Крім того, там був спірний пункт про призначення омбудсмена шляхом відкритого голосування, що суперечить установкам Верховного комісара ООН з прав людини. Раніше Верховна Рада обирала уповноваженого з прав людини шляхом таємного голосування. У нову редакцію закону про Конституційний суд внесли норму про обрання омбудсмена шляхом відкритого голосування. Це фактично є ознакою посилення політичного тиску. Раніше депутати не несли відповідальності за особисте голосування, зате зараз це буде очевидним.
“Цьому сприяли певні кулуарні домовленості і відсутність довіри між ключовими коаліційними фракціями в парламенті – “Народним фронтом” Арсенія Яценюка та “Блоком Петра Порошенко”. НФ вимагав саме такого формату обрання омбудсмена, оскільки ключовою кандидат на цю посаду – нардеп від “Народного фронту” Людмила Денисова. Грубо кажучи, це робилося, щоб БПП не зрадив, не вчинив маневр і не призначив свого представника на посаду омбудсмена. Така внутрішня кухня там мала місце”, – підсумовує експерт.
Нагадаємо, подання на зняття депутатської недоторканності з нардепів Євгена Дейдея і Андрія Лозового будуть знову подані до Верховної Ради.
А експерт громадської організації «Слово і Дело», політолог, кандидат філософських наук Валентин Гладких розповів, який відсоток передвиборних обіцянок виконали нардепи, які пройшли до Верховної Ради
Джерело: “Апостроф“
