«Колективний Захід зайняв практично ідентичну позицію щодо обміну полоненими, який відбувся на КППВ «Майорське» 27 грудня», – пише в своєму блозі юрист-міжнародник Віталій Кіба
На думку юриста, США та інші країни, а також міжнародні організації розцінюють обмін полоненими як перший пункт стратегічного плану по реалізації Мінських угод. «США, Франція, ФРН, ООН, ОБСЄ – всі без винятку підкреслюють стратегічну роль обміну полоненими. У своїй публічній заяві всі вони зробили акцент на тому, що акція 27 грудня – це перший крок на шляху виконання Мінських угод. Перший крок, після якого потрібно «продовжувати свої зусилля» (ОБСЄ), «вжити подальших заходів» (ООН), щоб в кінцевому підсумку «сприяти створенню атмосфери довіри між сторонами конфлікту» (Держдепартамент США), а в перспективі – повної реалізації Мінських угод» (спільна заява Меркель і Макрона)», – аргументує Віталій Кіба.
Юрист-міжнародник робить висновок, що країни Заходу і міжнародні організації повторюють позицію українського політика Віктора Медведчука, використовуючи в своїх офіційних заявах його оцінки та терміни.
«Зверніть увагу, що міжнародні організації та західні дипломати використовують саме термін detainees ( «утримувані особи»). Більш того, країни Заходу і міжнародні організації фактично ретранслюють позицію Медведчука, використовуючи його терміни і оцінки», – пише юрист-міжнародник.
«Організатор обміну 27 грудня Віктор Медведчук ще в своєму інтерв’ю в листопаді охарактеризував переговори з обміну як «стратегічно важливу державну задачу» («Переговори зі звільнення наших громадян – це стратегічно важливе державне завдання»). А під час зустрічі з Путіним 15 листопада 2017 року Ново-Єрусалимському монастирі в Підмосков’ї український політик підкреслив, що «це був би дуже серйозний крок і в реалізації Мінських угод, і в питаннях миру на Донбасі», – нагадує Віталій Киба.
У той же час, юрист-міжнародник звертає увагу, що публічні заяви офіційного Києва часто не відповідають позиції «колективного Заходу».
«Але головна небезпека в тому, що заяви української влади звучать вроздріб з позицією колективного Заходу в особі США, Франції, ФРН та міжнародних структур на кшталт ООН і ОБСЄ. Надихнувшись успіхом у вигляді наймасштабнішого обміну полоненими за 3 роки, українська влада захопилася «нагородженням непричетних». Наприклад, президент Порошенко 27 грудня офіційно призначив «батьками» успішного обміну полоненими першого віце-спікера Ірину Геращенко, народного депутата і дружину Генерального прокурора Ірину Луценко і свого радника Руслана Демченка», – пише Віталій Кіба.
Віталій Кіба ставить під сумнів слова Петра Порошенка про те, що новий раунд переговорів щодо обміну полоненими відбудеться 10 січня. «Але 10 січня ніякого «нового раунду» з обміну полоненими не відбудуться. Тому що точно відомо – 10 листопад Мінська контактна група не буде збиратися на засідання – ні з питання обміну полоненими, ні з будь-якого іншого пункту порядку денного. Ще 20 грудня спецпредставник ОБСЄ в ТКГ Мартін Сайдік повідомив журналістам, що наступне засідання Мінської контактної групи планується на 18 січня 2018 року», – розвінчує юрист версію української влади.
На думку юриста-міжнародника, імітація переговорів може тільки нашкодити українським полоненим та утримуваним особам, які потрапили в неволю на Донбасі. «Може бути, Порошенко мав на увазі, що 10 січня Ірина Луценко буде вести переговори з Демченко або ще кимось із чиновників, які не мають ніякого відношення до мирних переговорів? Але до обміну полоненими вся ця віртуальна активність не має ніякого відношення. Тому ні українським полоненим, ні мільйонам українців, які чекають, коли ж закінчиться війна на Донбасі, такі переговори точно не допоможуть», – резюмував юрист-міжнародник.
