Місія нездійсненна: як створення Народної Конституції може врятувати Україну

Добре, що ми заговорили про те, що в Україні потрібно створити антикорупційний орган, але є певні нюанси

Ми не встановили ні нових правил ведення процедур у цих антикорупційних органах, ні правил призначення суддів. Це все ті самі судді, які працюють у нашій звичайній судовій системі, – про це розповіла юрист та адвокат Анна Тимошенко.

Усе питання, знову ж таки, буде чи ні маніпуляція цими людьми, хто контролює взагалі всю цю систему?

У рамках загальної судової системи толку не буде в принципі. Якщо це буде спеціальний орган зі спеціальними процедурами, зі спеціальним відбором суддів, із підготовкою цих людей, із жорсткою відповідальністю цих людей за те, що вони роблять – так, це може бути доволі ефективним.

Але, для того щоб ця система працювала ефективно, все, що робиться в країні, все, що відбувається, має чітко відповідати Конституції. А у нас, на жаль, із цим біда. Начебто навіть правильний орган НАБУ не зовсім відповідає Конституції, його статус, порядок призначення голови не зовсім відповідають Конституції.

У результаті може з’ясуватися, що НАБУ не мало права ухвалювати рішення проводити розслідування. Кілька людей, припустімо, за корупційним злочином сядуть у в’язницю, а потім вийдуть із в’язниці й державі Україна висунуть величезні позови.

Це ризик того, що все, що робить такий орган, потім хтось колись оскаржить. Тому навіть правильні ініціативи все одно мають проходити в рамках закону. Хоча вже створення таких органів – це великий прогрес для України, для нашої системи.

Потрібно збалансувати всю систему державної влади, бо у нас якась дуже дивна двоголова штука. Дисбаланс і двовладдя не ведуть до результату. Але все питання радше не в тому, які зміни потрібно вносити в Конституцію. У неї вже вносили зміни чотири рази. Важливо, як це відбувається.

Кожна влада вносить зміни під себе. Починаючи з 1996 року, коли її ухвалювали, кілька разів перевищила Верховна Рада повноваження, дані їй народом.

Конституцію мали ухвалювати на підставі декларації державного суверенітету. І текст декларації, і текст Конституції дещо відрізняються один від одного. Там дуже багато речей, які були в Конституцію внесені, яскраво не відповідають декларації.

Декларація затверджена, по суті, загальноукраїнським референдумом. А за Конституцією, референдуму не було. Верховна Рада ухвалила Конституцію – і все, ми почали далі її просто змінювати.

Кілька років тому була ініціатива – коаліція громадських організацій «Народна Конституція», де було розроблено процедуру ухвалення нової Конституції через створення спеціального органу конституційних зборів. Наповнюваність органу здійснювався шляхом виборів. Кожен регіон міг би обирати своїх представників. Тоді це буде орган, до якого буде довіра в людей.

Безумовно, він не писатиме цю Конституцію. Це будуть і конституціоналісти, і фахівці. Але це саме питання довіри. Щоб було максимальне залучення людей до написання документа, щоб люди прийняли цей документ як свій. Тоді лише цей текст можна виносити на всеукраїнський референдум, утверджувати. І це буде наша Конституція. Це займе роки два.

Нагадаємо, як передавала Politeka, 21 лютого був обраний новий голова Конституційного суду України Голову КСУ судді обрали шляхом таємного голосування. Конституційний суд України очолив Станіслав Шевчук.

У суді наголосили, що Шевчук став суддею Конституційного суду 13 березня 2014 року. Він доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України. Був також суддею Європейського суду з прав людини від України.

З повним текстом матерыалу можна ознайомитися тут.

Джерело: Politeka