Проект закону, який робить українську мову обов’язковою для всіх сфер життя і вводить жорсткі санкції за порушення мовної політики в Україні, вніс розлад в коаліцію

Думки нардепів з цього приводу розділилися.

“Цей законопроект потрібно читати… Я особисто вважаю, що в мовному питанні ми повинні дуже ретельно балансувати: розвивати державну мову і забезпечувати повагу до всіх громадян, в тому числі і російськомовних, яких в нашій країні майже половина”, – заявив заступник голови фракції Блоку Петра Порошенка Олексій Гончаренко.

У свою чергу нардеп від “Народного фронту” Ігор Лапін зазначив, що фракція буде наполягати на прийнятті їх законопроекту про державну мову в найближчі два тижні.

“Я б не ризикував стверджувати, що цей законопроект – спірне питання. Під ним поставили підпис 80 нардепів з різних фракцій. Тому, якщо для Гончаренка це спірне питання, то нехай вчить мову! Якщо для когось взагалі в мовному питанні є суперечка, то нехай вчать мову. Як раз час прийняти такий закон, який буде продовженням закону про освіту”, – додав він.

Популярні новини зараз

Як сьогодні виглядає могила чоловіка Софії Ротару, який помер у неї на руках: "Вічна пам'ять"

Зупинилося серце народного артиста України, деталі нещастя: "Маестро, вічний спокій"

Як сьогодні виглядає могила чоловіка Софії Ротару, який помер у неї на руках: "Вічна пам'ять"

Суддя "Майстер Шеф" Мартиновська показала підрослу дочку, рідкісне фото: "Дівчата, ви красуні"

Власова після вильоту з "Танців з зірками" розповіла правду, про яку мовчала: "Тепер я можу..."

Показати ще

За словами Лапіна, в запропонованому законі немає спірних норм.

“Держслужбовці і зараз повинні надавати довідку про знання української мови. А що стосується чиновників за межами України, які повинні представляти позицію країни, то я, наприклад, ніколи не бачив, щоб Лавров говорив українською, перебуваючи за межами РФ. Чому тоді деякі наші політики переходять на російську?” – обурився Лапін.

До дискусії активно долучилися й українці. Свої думки вони виражають в соціальних мережах: «Є країна Україна, державною мовою якої є українська))) вчити, знати і говорити є обов‘язком. Кому що не до вподоби, ніхто тут не тримає. Кордони відкриті, прямо за поребрик», «Не знаєш державної мови, не зможеш працювати в державних установах! Пора прийняти, такий закон і запустити його в дію, тоді і подивимось, хто на що здатний, тоді до влади прийдуть розумні і патріотичні люди!», «Ті ,хто вважав українську мову не обов’язковою для вивчення,мають у себе вдома війну», «Україньська і крапка! Рідна мова у мене російська, народився та мешкаю у Запоріжжі. Але державна повинна бути тільки одна!», «Українізація – це правильно!».

Зазначимо, в Конституційному суді пояснили, що допомогло визнати “мовний закон Колесніченка-Ківалова” неконституційним. Зокрема, в рішенні КСУ йдеться, що Верховна Рада України порушила процедуру розгляду і прийняття проекту Закону України “Про засади державної мовної політики”. Це стало підставою для визнання Закону неконституційним згідно з частиною першою статті 152 Конституції України.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла скандальний закон про основи державної мовної політики, який значно розширив права російської мови в Україні ще в 2012 році. Ініціаторами законопроекту тоді виступили Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов (на той момент депутати від Партії регіонів), тому документ назвали “законом Колесніченка-Ківалова”. Документ набув чинності в серпні того ж року і передбачав, зокрема, можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

Відразу після прийняття мовного закону в Києві зібрався мітинг на захист української мови, який згодом стали називати “Мовним майданом”. Противники закону підкреслювали, що документ посилював позиції російської мови в східних регіонах країни.

За матеріалами “Обозреватель