Київська пенсіонерка Валентина Палига змушена виплачувати кредит, який не брала

Незважаючи на те що жінка не розписувалася ні в яких договорах, її зобов’язали віддати кредитній спілці 120 тисяч гривень. Цікаво, що кредит оформлений не на Валентину, а на її далекого родича Віктора Герасименко, опікуном якого вона є. Віктор — інвалід дитинства. З причини прогресуючого психічного розладу його ще в 2012 році визнали недієздатним. Суд визнав, що Віктор не віддає звіту своїм діям, тому операцію, яку він нібито уклав з кредитною спілкою, визнали недійсною. Тим не менш пенсіонерку зобов’язали віддавати борг.

Як узяв кредит, Віктор пам’ятає смутно. Каже, сам ні в які кредитні спілки звертатися не збирався, поки не з’явився якийсь Анатолій.

“Про те, що до Віктора став приходити цей Анатолій, я не знала, — розповідає 69-річна Валентина Палигу. — Над Віктором оформила опіку в 2012 році. У Віктора з дитинства проблеми з психікою і розумовим розвитком. Він був співмешканцем моєї сестри, яка страждає таким же захворюванням. Сестра довгий час лежала в лікарні, про Віктора дбала його мати. Після її смерті залишився зовсім один. Віктор добрий і спокійний чоловік. Сам виходить на вулицю, може себе обслужити. Але, наприклад, купити продукти і щось приготувати вже не може. Живе Віктор сам, я постійно приходжу допомогти йому по господарству.

Валентина Палига

А одного разу він показав мені дивний документ. Це було рішення третейського суду, з якого випливало, що Віктор посів у кредитній спілці 120 тисяч гривень і тепер зобов’язаний повернути борг. З його плутаного розповіді зрозуміла, що за кілька місяців до цих подій Віктор познайомився з якимсь Анатолієм. Той підсів до нього на вулиці, завів розмову. З тих пір час від часу навідувався до Віктора додому. Очевидно, втирався в довіру. Потім він запропонував Віктору «трохи заробити».

Віктору важко говорити, він насилу формулює свої думки. Ось що він розповів:

“Анатолій мене запитав: «Хочеш заробити?» Я кажу: «Хто ж не хоче?» Тоді він подзвонив комусь з мобільного і сказав: «Ми під’їдемо». Я запитав куди. Але він нічого не розповів. «Там все вже домовлено», — сказав. Через якийсь час він зателефонував і сказав мені приїхати до заводу «Більшовик». Звідти ми з ним вже удвох поїхали на Севастопольську площу, де нас мав чекати людина, який нібито і запропонував підзаробити. Там нас чекав чоловік, але він з нами не поїхав. А Анатолій повіз мене в кафе… Ми там випили.

Коли ми виїжджали з кафе, я погано розумів, що відбувається. Анатолій потім куди мене привіз, і там мені дали підписати якісь папери. Я без окулярів нічого не бачив. Дівчина, яка давала мені папери, диктувала, що я повинен писати. Перед очима все пливло. Коли ми з Анатолієм звідти пішли, я спитав у нього, де ж заробіток. А він знову повів мене в кафе біля центрального автовокзалу, де ми знову випили”, – каже Віктор.

— Що відбувалося далі, він не пам’ятає, — продовжує Валентина Миколаївна. — Але спілкування з Анатолієм на цьому не закінчилося. Анатолій продовжував дзвонити, став його залякувати, щоб нікому не розповідав про кредитному союзі. А потім з’явилося рішення третейського суду, яке Віктор приніс мені.

Я, звичайно, була в шоці. Як Віктор міг взяти кредит? І головне питання: хто міг йому цей кредит дати? Навіть здорова людина з постійним місцем роботи далеко не завжди може одержати в банку позику: якщо банку здасться, що ти неплатоспроможний, отримаєш відмову. А тут 120 тисяч гривень без застави. А щоб зрозуміти, що Віктор хворий і не усвідомлює своїх дій, достатньо п’ять хвилин з ним поговорити. Тут все ясно і без медичних довідок. До того ж у нього не було оригіналів документів. Тим не менше з документів випливає, що кредитний союз видав йому 120 тисяч гривень. Віктор каже, що грошей в руках не тримав, а просто підписав папери. Я відразу звернулася в поліцію.

Віктор Герасименко

“Не можу ж я не виконувати рішення суду. Враховуючи суму боргу і розмір моєї пенсії, я, напевно, не розрахуюся до кінця життя. А в кредитній спілці на цьому не заспокоїлися. Незабаром прийшов ще один позов: в цей раз вони зажадали від мене… 260 тисяч гривень!

Тим часом у справі з’явився ще один потерпілий. Його звати Валерій, і його історія дуже схожа на історію Віктора Герасименко. В оповіданні Валерія фігурує той самий кредитний союз і той же загадковий Анатолій, який возив його на машині.

Те, що з ним відбувалося в кредитній спілці, Валерій пам’ятає смутно. Підозрює, що перед поїздкою йому щось підсипали: “Мені стало погано. Мені дали якісь документи, я підписав… Але грошей в руках не тримав — їх забрали ті, хто мене туди привіз.

“Друг сказав, що його маленькому племіннику терміново потрібно онкологічна операція, на яку потрібні гроші. Пообіцяв, що через півтора місяці сам поверне кредит, а я, мовляв, взагалі не повинен ні про що турбуватися. Ми з ним з тих пір ще не раз спілкувалися. Коли через півтора місяці я запитав, чи віддав він борг, він запевнив: «Звичайно ж, віддав! Якщо хочеш, сам передзвони в кредитний союз». Я подзвонив, мені сказали: «Ваш кредит погашено». З тих пір і жив собі спокійно. А через півроку на вулиці мене по імені озвався незнайомий чоловік: «Ти брав кредит?» «Коли брав, — кажу. — Але все давно погашено». «Нічого не погашено, — заявив незнайомець. — Ти взяв 110 тисяч гривень, а тепер повинен віддати півмільйона». Наступного разу якісь люди підстерегли мене біля будинку і заштовхали в машину. Почали душити, побили. Заявили, що я повинен кредитній спілці 520 тисяч гривень, і якщо добровільно не перепишу на них квартиру, у мене її відсудять. Так і сталося. З тих пір мені ніде жити“.

І Віктор, і Валерій описують Анатолія однаково. Їх справи об’єднали в одне провадження. Слідством встановлено, що вони стали жертвами шахрайства з боку однієї і тієї ж угруповання. Але тільки підозрюваних досі немає.

Справа не розслідується, і я змушена кожен місяць віддавати гроші за кредит, який не брала, — каже Валентина Палигу. — Кредитний союз продовжує працювати. Їх офіс, до речі, в 50 метрах від Голосіївського райвідділу поліції, де зараз лежить наша справа. Просто лежить і не розслідується. Швидше за все, метою злочинців була квартира Віктора. Побачили, що він живе один. В реєстрі нерухомого майна сказано, що квартира належить йому. Шахраї не могли знати, що Віктор недієздатний, що над ним оформлена опіка.

У поліції Киеваподтвердили, що кримінальне провадження за фактом шахрайства розслідується. Але деталі не повідомила, пославшись на таємницю слідства.

Нагадаємо, як передавала Politeka, літню українку оштрафували на космічну суму через серйозну пожежу. Як стало відомо, 66-річна жителька Дніпропетровської області в минулому році «випадково» спалила 220 гектар лісу.

На власній присадибній ділянці вона палила сміття, і вогонь перекинувся на сусідній хвойний масив.

Пожежа була настільки масштабним, що двадцять машин рятувальників, два літаки і вертоліт не могли загасити вогонь більше доби.

Джерело: Факты