Дівчинка-підліток загинула на підконтрольній Україні частині Донбасу в результаті обстрілу бойовиків
Про це повідомив волонтер і громадський діяч Назар Приходько на своїй сторінці в соцмережі.
«Дарина Каземирова. Даша. 15 років. Загинула в результаті попадання великокаліберного снаряду окупантів у двір садиби в селищі Залізне під Торецьком сьогодні, 28 травня. Окупантам ніколи не буде прощення. Ніхто і ніколи не забуде цей нелюдський вчинок. Ніхто і ніколи не зможе зарадити горю її батьків. Спочивай з миром, маленьке сонечко», – зазначив він.
Більш того, волонтер опублікував фото загиблої дівчинки, яке, судячи з усього, було зроблено в школі.
Нагадаємо, дівчинка-підліток загинула сьогодні, 28 травня, під обстрілом в підконтрольному Україні селищі Залізне (Торецьке) на Донбасі. Про це на своїй сторінці в соцмережі написав перший заступник голови Нацполіції України В’ячеслав Аброськін.
«Сьогодні в ході обстрілів бойовиками мирного Залізного (Торецьке) загинула неповнолітня дівчинка. Дитина вийшла у двір, де була вбита осколком ворожого снаряду. На місці працює слідчо-оперативна група поліції. Співчуття рідним», — написав Аброськін.
Загиблій дівчинці три дні тому виповнилося 15 років, вона вчилася в дев’ятому класі школи. Таке уточнення у соцмережі дав голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.
«У селищі Залізному, поблизу Торецька, загинула 15-річна дівчинка, Дар’я — учениця 9 класу ЗОШ номер 7. Три дні тому вона відзначила свій день народження», — написав у соцмережі Жебрівський.
Як писала Politeka, історія Ліни, офіцера 30-ї окремої механізованої бригади, вразила українців. Дівчині 33 роки і вона, молодший лейтенант, в армію пішла по стопах батька — він був кадровим військовим і вийшов на пенсію перед початком війни на Донбасі.
На передову Ліна потрапила рівно чотири роки тому — у травні 2014-го. Спочатку вона була солдатом, радіотелефоністом, у розвідвзводі.
«Тоді ніхто не розумів, що насправді відбувається. Під першими обстрілом в Луганській області було дуже страшно: по нас працювали, наприклад, танки і «Гради». Але до всього звикаєш — ми перечікували «движуху» в бліндажах, мимоволі захищалися, коли щось велике поруч прилітало, то все одно продовжували, наприклад, снідати, обідати і вечеряти. Адже не дарма кажуть, що війна війною, а обід — за розкладом», — згадує дівчина.
Джерело: Politeka
