Юристи та експерти закликають власників агрохолдингу “Агромарс” (ТМ “Гаврилівські курчата”) провести екологічний аудит підприємства, виплатити компенсацію постраждалим і компенсувати збитки від забруднення навколишнього середовища внаслідок створення пташиного могильника в урочищі “Каланча” Вишгородського району Київської області

Як передає Знай.юа, про це повідомив директор юридичної фірми “Імператив плюс” Олександр Лупейко на прес-конференції в УНІАН.

“Ми хочемо, щоб люди жили в безпечному навколишньому середовищі. Тому ми вимагатимемо, щоб “Комплекс “Агромарс” погодився на незалежний зовнішній аудит під контролем громадських організацій. А після цього контролю громадських організацій був розроблений комплекс відповідних заходів щодо екологізації підприємства. Людям, які стали на захист своїх прав, було компенсовано моральну шкоду за те, що вони живуть на цій території”, –  сказав Лупейко.

За словами Лупейка, на сьогодні на виробничих потужностях підприємства відсутні очисні споруди, а замість належної утилізації на ветсанутильзаводах мертва птиця й відходи виробництва сотнями тисяч тонн захоронюють у полях і на пустирях регіону.

При цьому, в кримінальному провадженні проти агрохолдингу “Агромарс” статус потерпілих отримали понад 300 місцевих жителів, які заявили цивільні позови про відшкодування моральної шкоди через порушення гарантованого Конституцією України права на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище.

“Ми вирішили піти іншим шляхом –  не в порядку цивільного судочинства, а підтримати слідчих і заявити ці позови в кримінальному провадженні, щоб людей визнали потерпілими й цивільними позивачами. Суть ідеї була досить проста. Ми розуміли, в якій країні ми живемо, що рано чи пізно політики почнуть впливати.

Була ідея створити з людей щит для слідства, щоб ніякі політики не розвалили це кримінальне провадження”, – підкреслив Лупейко. Спочатку, зазначив Лупейко, громадяни змогли отримати статуси потерпілих, але вже наприкінці 2018 року було винесено індивідуальні постанови про позбавлення їх цих статусів. Крім того, за словами Гаврилівського сільського голови Олега Покрасьона, заявлені в кримінальному провадженні масштаби забруднення були значно применшені. “Показник взяли лише з одного птахівничого комплексу.

За словами голови Швейцарського фонду «Скорочення ризиків» Володимира Костеріна, об’єднання громадських організацій для спонукання підприємства до модернізації та екологічного відновлення території – це правильний вектор.

«Ні для кого не секрет, що тривалість життя в Україні значно нижча, ніж в сусідніх країнах – на 10, 20 років. Одна з причин – складна екологічна ситуація в Україні, значне техногенне навантаження та забруднення території. Тому наш фонд вже декілька років впроваджує європейську практику захисту екологічних прав. І вже має позитивні рішення по низці судових справ. Сподіватимемося, що у інших регіонах України буде все більше об’єднань для екологічного захисту, як вже є в Київському регіоні».

В Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, – нагадав Костерін. Захист екологічних прав гарантується статтями 16, 50 Основного закону: забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є безпосереднім обов’язком держави; кожен громадянин України має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та компенсацію завданої порушенням цього права шкоди.

У прес-конференції брали участь: директор «Юридичної фірми «Імператив Плюс» Олександр Лупейко; Гаврилівський сільський голова Олег Покрасьон; громадський діяч Ірина Побідаш; голова Швейцарського фонду «Скорочення ризиків» Володимир Костерін; відповідальний секретар ГО «Українське товариство охорони природи» Ігор Артеменко; секретар ГО «Рада з екологічної безпеки» Едуард Рябий; голова ГО ДП «Міжнародна екологічна безпека» Дмитро Бубело.