Скільки потрібно часу, щоб змінити українську парадигму? На цю тему дискутують історик, кандидат наук Андрій Ніцой та журналіст Євген Рибчинський у програмі «Ще не вмерла». Саме середовище, де людина народилась і виросла, яке формує її як особистість, є підґрунтям свідомості громадянина.
«І державної гуманітарної політики, - додає Андрій Ніцой. – тому що тобі про твоє походження кажуть батьки. Дитинка підростає і на запитання «Мамо, хто я?» чує: «Ти українець!». Так дитина дізнається, якого роду-племені вона є».
Потім їй про це кажуть оточуючі. «Ми французи, ми росіяни, ми кримські татари. А ти українець!».
«І дитина чує, що люди відрізняються, що є багатоцвіття, багатокультур’я, багатоголосся. Дитина зростає, і так проходить її трансформація в українське майбутнє. Так-от гуманітарна політика і повинна сприяти формуванню ідентичності», - каже він.
«А щоб сказати, яка ідентичність, державна гуманітарна політика повинна для себе чітко дати відповідь: так ми - «многонациональная страна якутов, чувашей, башкир, татар, россіян, циган» - чи держава Україна?», - розмірковує історик.
Повністю міняти парадигму держави не треба, акцентує Андрій Ніцой.
«Українська нація впродовж двох тисяч років настільки сформувалася від самих зародків до вже досконалих творів Шевченка, Франка, Лесі Українки, і в мистецтві, і в естраді, і в усьому, - що у нас є серйозна база для того, щоби швидше прийти до української національної ідентичності переважної більшості населення», - каже він.
Він наводить у приклад останні соціологічні дослідження Республіканського інституту Сполучених штатів, які показали, що з гордістю відчувають себе українцями в середньому більше 80 відсотків населення України: 92% - Львівщина, 91% - Волинь, 90% - Тернопіль, 78% - Северодонецьк і, увага! – 68% - Маріуполь.
Читайте також: ми можемо фантазувати, але все рівно знаменником буде державна система, - Герой України.
Раніше Politeka повідомляла, чим повинна керуватись Україна на переговорах по Донбасу.
