Про це вона розповіла на каналі «Садок вишневий».
«Ми виявилися неготовими. Тодішній контекст нашої проєктності полягав у тому, що з таборів повернулися дисиденти і вони являли собою провід демократичного та народного руху України, який консолідував усі ініціативи», - зазначила Олена Скоморощенко.
За її словами, набуття незалежності Україною – це було шалене піднесення на хвилі ентузіазму, проте українська еліта не була відповідно підготовлена для вирішення державних питань, а також головного питання – української ідентичності. Як вона зазначила, українські інтелектуальні герої звикли до постійної боротьби в умовах режиму, але до умов, коли це не потребується, вони не виявилися готовими.
«Це був шалений контраст з тим викликом, який ми поставили. Цей виклик був дуже жорстким та потребував від нас відповіді – «Яке місце у світі ми займаємо? Хто ці провідники? Який дискурс ми пропонуємо?», - підкреслила Олена Скоморощенко.
Як зазначила філософиня, українська еліта тоді склала дискурс, протилежний радянській номенклатурі. На її думку, одним з очільників тодішнього українського інтелектуального руху, який фактично займався формуванням нової України, стала молода поетеса Соломія Павличко.
«Тодішні наші провідники – це було старе покоління, але ж тоді почалася епоха, яка потребувала нових інтелектуалів та відповідей. Соломія Павличко стала провідником та започаткував новий проєкт. Вона походила із інтелектуальної родини та отримала чудову освіту», - сказала Олена Скоморощенко.
За словами філософині, причетність Соломії Павличко до традиційного інтелектуального українського кола дозволила їй отримати інтелектуальний потенціал, який дозволив їй одразу вирвати Україну у буремний час на перші обговорення та дискурси.
«Вона організовувала це як системну роботу, створивши інтелектуальне коло. Вона не займалася полемікою із імперськими інтелектуалами та пострадянськими хвостами – цього не було», - зазначила Олена Скоморощенко.
Як повідомляла Politeka, наступ ЗСУ, в Міноборони розповіли про успіхи.
