Спостерігаю деяку розгубленість від фільму «Україна в огні». Мовляв, як же так, легендарний голлівудський режисер-демократ встає на сторону злодія і вбивці Януковича, мегавора, диктатора і агресора Путіна – проти повстання простих людей за справедливість і боротьбу за незалежність? Як таке можливо? Слід завжди пам’ятати, що у лівого американського і європейського «інтелектуала» є своя логіка і своя система цінностей. Якщо уряд США підтримав Майдан – значить, Стоуни, Хомські та Мури неодмінно виступлять проти. Вони, звичайно, всіма способами будуть намагатися не згадувати ім’я Обами (він там священна корова), а все зло (в їх інтерпретації) буде виникати від транснаціональних корпорацій, ЦРУ і залежного від них Держдепу. Така особливість світосприйняття цих людей, які формують значною мірою підходи і погляди цивілізованої частини людства.
Ніхто з лівих «захисників прав людини» в цій ситуації не буде концентруватися на факті, що мила людина в кадрі, яка очолювала три роки Україну, вкрала з подільниками суму, що неабияк перевищує її річний бюджет. Але зате його переслідувачів неодмінно будуть зображувати фашистами-нацистами, щоб всі ліві або співчуваючі ідентифікували ворога на рівні рефлексу павлівського собаки. Так Тягнибок у них у фільмі перетвориться не просто в пожирача російських (варіант-єврейських) немовлят, а й в головну фігуру революції (це при його-то одиничних відсотках підтримки).
І ще. Я б не став характеризувати ситуацію зі Стоуном у звичному для України ключі: мовляв, його купили. Все набагато складніше. Це ідеологія, причому, дуже затребувана.
І недооцінювати їх вплив не можна. За кілька десятиліть вони зуміли, наприклад, змінити в західному суспільстві сприйняття боротьби Держави Ізраїлю (тобто, декількох мільйонів євреїв) за своє існування проти півтора мільярда мусульман, які в переважній більшості не визнають цього права, на війну імперіалістичного монстра проти беззахисних палестинців.
Україні поки, на щастя, цього знущання перенести не довелося. Більш того, деякі з лівих ідолів (як Анрі-Леві) навіть встали на її бік. Але розслаблятися не варто. Тим більше, що ані реальна корумпованість країни, ані занадто розмашиста поведінка з історією симпатій до нас в Європі і Штатах не додають. А припинення або навіть ослаблення західної підтримки для нас сьогодні – розкіш недозволена.
Політтехнолог Михайло Шейтельман пояснив, що росія поводиться в переговорах з Україною так само, як Іран – зі США, тільки ми не можемо відповідати так само різко, як Трамп, повідомляє Politeka.
Політтехнолог Михайло Шейтельман пояснив, що навколо теми мігрантів в Україні шуму більше, ніж самих мігрантів, і вже стає зрозуміло, що цим займаються росіяни, повідомляє Politeka.
Політолог Руслан Бортник прокоментував рішення міністра оборони Латвії піти у відставку через заліт дронов, і пояснив, що насправді означає ця ситуація, повідомляє Politeka.
Політтехнолог Михайло Шейтельман пояснив, що оголосити перемир'я 6 травня – це був сильний дипломатичний хід, яка знімає з України тепер відповідальність за будь-які удари 9 травня, повідомляє Politeka.
Політолог Віталій Кулик пояснив, коли з’являються нові еліти і лідери, і оцінив, чи дасть війна Україні цих нових політично активних людей, які будуть відповідати запитам суспільства, повідомляє Politeka.
Український письменник Ян Валетов заявив, що метою путіна із самого початку був не прогрес, а контроль, і владу він так просто не віддасть, а росіяни за всі ці роки й самі звикли до сильної руки, повідомляє Politeka.
Лідер громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко заявив, що вже навіть путін визнає перенесення війни на територію рф, Україна змогла це зробити завдяки своїм далекобійним ударам, повідомляє Politeka.
Позафракційний депутат КМР Володимир Левін пояснив, що нам потрібні не ще одні Мінські угоди, а Будапешт 2, у якому ядерні держави чітко пропишуть свої дії у разі порушення угоди, повідомляє Politeka.
Політтехнолог Михайло Шейтельман пояснив, що не сам Ізраїль купує українське крадене зерно, а приватний бізнес, тільки ось державні служби і влада це допускають, повідомляє Politeka.
