Попри те, що відносини Туреччини і Росії взаємовигідні, рівними їх ніяк не назвеш
Про це заявив старший науковий співробітник американського аналітичного центру Atlantic Council Стівен Бланк, передає «НВ».
Метою Москви він називає підвищення залежності Туреччини від Росії через торгівлю, контракти, газ і туризм.
«Кремль розраховує нівелювати здатність Туреччини проводити незалежну (або прозахідну) політику на Кавказі і в чорноморському регіоні. Так, росіяни будуть впевнені, що в разі війни з НАТО Чорне море залишиться закритим. Тісніші відносини з Туреччиною також означають, що при необхідності РФ зможе згорнути незалежний курс Анкари на Близькому Сході (не лише в Сирії). Нарешті, в інтересах Москви, щоб Туреччина віддалилася від НАТО і Заходу в цілому. Ердоган моторошно заздрить Путіну і намагається наслідувати його авторитарним методам і в себе вдома», – заявляє Бланк.
Тінь війни над Індостаном: як Росія підливає масла у вогоньЗа словами експерта, вибудовуючи в Туреччині однопартійну автократію на кшталт путінської Росії, Ердоган також грає на руку Кремлю.
«Росія зацікавлена в тім, щоб її сусіди створювали вдома аналог російського путінізму. Тому не треба дивуватися, що Туреччина почала вимагати від Євросоюзу скасування угоди щодо біженців із Близького Сходу, підписану раніше цьогоріч. І що Анкара галасує через території, на які претендує Греція. У підсумку виходить, що Ердоган всіляко відмежовується від Заходу і дбає про власне звеличення», – зазначив він.
Аналітик зазначає, що від політики Ердогана виграє лише Путін.
«Нинішні тенденції в російсько-турецькому «романі» не лише небезпечні для Туреччини, але і для її сусідів, а також союзників – це яскраве підтвердження того, наскільки успішно Росія схиляє інших гравців до тієї політики, яка працює їй на руку, поки вони думають, що відстоюють власні інтереси. Путін може успішно послабити НАТО і Європейський Союз, зміцнити свій вплив на Близькому Сході. Але чого в підсумку доб’ється Ердоган?», – підсумував Бланк.
