Промінвестбанк, який належав росіянам та був виведений з ринку у 2022 році, від НБУ отримав 1,4 млрд грн кредитів.

Про це пише сайт Informator.ua. Публікуємо текст без правок та коментарів.

У 2016 році, коли Катерина Рожкова була топпосадовицею НБУ, банк росіян в Україні Промінвестбанк отримав від НБУ понад 1,4 млрд грн кредитів для стабілізації своєї роботи. Попри окупацію Криму й агресію Росії на Донбасі у 2014 році, Промінвестбанк, що де-факто належав російській державі, працював в Україні до 2022 року. У ЗМІ є версії прихильності Валерії Гонтаревої та Катерини Рожкової до Промінвесту.

Російська державна компанія ВЭБ (Внешэкономбанк) у січні 2009 року стала власницею одного з найбільших банків України - Промінвестбанку. Частка її складала практично 100%. Попри російську окупацію Криму та розв’язання Росією війни у Донецькій та Луганській області у 2014 році, дочірні структури російських банків продовжували працювати в Україні.

У 2011 році пресслужба ВЭБ так прокоментувала для Forbes придбання російською держкомпанією банку в Україні:

“Входження Зовнішекономбанку (ВЭБ) у капітал Промінвестбанку було спрямовано… на відновлення економічного впливу Росії на пострадянському просторі… Зовнішекономбанк та Промінвестбанк виступають провідниками державних інтересів РФ в Україні… Серед цілей – розширення меж присутності російського капіталу на ринках України”, - повідомила пресслужба російського банку ВЭБ.

На кінець 2015 року Промінвестбанк був четвертим в Україні за рівнем активів. Втім, банк мав суттєві проблеми з ліквідністю та потребував мільярдних вливань коштів.

2015 рік Промінвестбанк закінчив зі збитком 20,27 млрд грн. За підсумками 2016 року Промінвестбанк був одним з лідерів у банківській системі за відтоком депозитів (-42,1% у доларах та -32,7% у гривні). За 2016 рік юридичні особи вивели з банку 46,7% з валютних рахунків та 70,7% гривневих. Найпершу роль у цьому грало те, що банк належить російській державі в умовах агресії цієї держави проти України.

Згідно з офіційною інформацією НБУ, станом на 1 січня 2016 року Промінвестбанк був винний НБУ 199,86 млн грн. Протягом року його підтримували коштом держави. Станом на 1 жовтня 2016 року банк був винний НБУ вже 1 млрд 609,13 млн грн. А от станом на 1 січня 2017 року банк зменшив свій борг перед НБУ до 912,19 млн грн. Тобто НБУ видав українському банку, що на 99,77% належить державі-агресорці, під час гібридної війни кошти у сумі щонайменше 1 млрд 409 млн 270 тис. грн!

Більшість цих грошей - короткострокові кредити. Можливо, грошей в НБУ виділили більше, але Промінвест міг погасити у тому ж 2016 році у січні-жовтні. Очевидно, гроші були потрібні для підтримки поточної діяльності банку, поки не надійдуть кошти від російської держави.

Рішення про виділення кредитів банкам ухвалює голова НБУ разом з заступниками (з червня 2016 року Рожкова стала заступницею Гонтаревої). І звичайно, що це було у порядку речей. Політика тодішнього керівництва НБУ була спрямована на збереження роботи російських банків в Україні без жорстких заходів реагування, їхнє добровільне поступове згортання та/або продаж українським чи закордонним інвесторам.

Як казала Валерія Гонтарева на початку 2016 року, “в Україні немає російських банків. Є українські банки з російським капіталом. Якщо буде рішення РНБО стосовно цих банків, стосовно санкцій, ми будемо його виконувати”. А за банками, що належали російській державі, НБУ здійснював ретельніший контроль, кожен мав свого куратора в НБУ.

У подальшому Промінвестбанку не знадобилася нова порція допомоги від НБУ - російська державна компанія ВЭБ (власниця Промінвестбанку) внесла туди понад 22,5 млрд грн протягом 2016-2017 років. Цікаво, що у 2016 році президент Петро Порошенко ввів санкції проти ВЭБ, заборонивши їм (через Промінвестбанк) виводити кошти з України. Проте у 2017 році голова НБУ Валерія Гонтарева особисто зустрічалася з громадянином РФ, випускником Академії ФСБ та тодішнім очільником російського ВЭБ Сергієм Горшковим - щоб обговорити діяльність Промінвестбанку в Україні.

Юристи зазначають, що дії тодішнього керівництва НБУ (до якого входила і Катерина Рожкова) щодо виділення значних коштів на підтримку роботи дочірнього банку росіян в Україні можна кваліфікувати за статтею “державна зрада” (ст. 111 Кримінального кодексу України). Адже кредитування допомогло стабілізувати банк росіян та підтримувати його платоспроможність. Таким чином були створені умови для подальшої роботи фінустанови, що належить російській державі, в Україні.

Хоча керівництво НБУ розуміло, що цей банк належить російській державі, знало, що Крим окупований росіянами, а на Сході України триває АТО/ООС проти росіян та підтримуваних ними бойовиків, все пішли на цей крок - допомогти банку російської держави в Україні. Звичайно, що тут вони використали аргумент економічної доцільності та фінансової стабільності для України.

Юристи ще вказують, що у цих діях вбачаються можливі порушення за ст. 110-2 ККУ - фінансування дій, спрямованих проти суверенітету і територіальної цілісності. Вони проявилися у тому, що були створені умови для продовження роботи дочірньої структури російського державного банку в Україні в умовах збройної та економічної агресії РФ проти України. Об’єктивна сторона дій виражається у сприянні роботі банківської установи держави-агресора та фактичному наданні економічної допомоги РФ. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом: усвідомленням факту агресії, санкційного статусу материнської компанії (ВЭБ) та бажанням надати сприяння українському банку росіян.

Однак ніхто не відкривав кримінальні справи за цими епізодами. Все обурення вилилося у публікаціях ЗМІ та, можливо, виступах політиків. Отже, й покарання за сприяння роботі дочірньої структури російського державного банку в Україні (ціль якої “реалізація російських державних інтересів”) після окупації Криму та під час гібридної війни ніхто не поніс.

За 2017 рік статистику НБУ по кредитній заборгованості банків перед регулятором вже не публікували. Але й повідомлень про кредитування Нацбанком Промінвестбанку вже не було.

Промінвестбанк був найбільшим порушником нормативів: максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), ризику загальної довгої відкритої валютної позиції (Л13-1) та загальної короткої відкритої валютної позиції (Л13-2).

Цікаво, що з 2017 року були спроби купити Промінвестбанк, але всі вони зазнали невдачі. Мільярдер Олександр Ярославський буцім-то не надав НБУ у 2017 році всі необхідні документи, як розповідала Катерина Рожкова. Пізніше банк хотіли купити бізнесмени Павло Фукс та Максим Микитась, але НБУ їм не дозволив: у 2019 році Фукс звинуватив у цьому Катерину Рожкову та тодішнього заступника голови Адміністрації президента Порошенка - Олексія Філатова.

У вересні 2018 року акції Промінвестбанку були заарештовані за позовом групи “Приват”. Ігор Коломойський намагався стягнути з росіян компенсацію за втрачені внаслідок російської окупації Криму активи. Міжнародний суд у Гаазі постановив стягнути з Росії 130 млн дол. компенсації + відсотки.

У березні 2020 року на біржі ПФТС акції Промінвестбанку за 259 млн грн купила компанія “Фортіфай”. Однак угода не була завершена, адже суд не зняв арешт активів банку. Пізніше Сергій Тігіпко хотів викупити у “Фортіфай” Промінвестбанк, але не отримав дозвіл від НБУ. У 2021 році Північний апеляційний господарський суд у Києві став на бік російських власників та визнав недійсним продаж акцій на біржі за заниженою ціною. Тож росіяни залишалися фактичними власниками. У 2022 році компанії “Фортіфай” повернули витрачені гроші.

На фоні фінансових проблем та заплутаної судової тяганини банк поступово згортав свою діяльність. Станом на 2020 рік у нього залишалося лише 1 відділення. Вклади фізособам поверталися, картки закривалися. Станом на 2020 рік банк збирався позбутися ліцензії.

25 лютого 2022 року НБУ вирішив ліквідувати Промінвестбанк - як такий, що належав російській державі. Ліцензію у банку анулювали. Наразі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) розпродає майно банку. Чомусь до повномасштабного вторгнення вивід російських банків з України таким чином не вважався нормальним рішенням.

Ніякого кримінального та матеріального покарання за сприяння роботі банку росіян в Україні та потурання “реалізації державних інтересів РФ” (як сказали у пресслужбі ВЭБ) ані Рожкова, ані хтось інший не понесе.

Чому керівництво НБУ було прихильним до Промінвестбанку

У ЗМІ є декілька версій. Згідно з першою, у 2013-2014 роках інвестиційна компанія ICU, співвласницею та керівницею якої на той момент була Валерія Гонтарева, придбала облігації ВТБ Банку та Промінвестбанку, які належали росіянам на суму близько 850 млн грн. Ставши на чолі НБУ, Гонтарева продала свою частку у компанії партнерам. Відповідно НБУ гальмував накладання санкцій на банки росіян в Україні та був зацікавлений у їхній подальшій роботі для запобігання катастрофічним видаткам бюджету на фоні банкопаду.

У травні 2016 року Наталія Дегтярьова, яка обіймала посаду директора департаменту внутрішнього аудиту у Промінвестбанку, стала директором департаменту банківського нагляду в НБУ. Тобто прийшла на посаду Рожкової, а Рожкова отримала підвищення та стала заступницею тодішньої голови НБУ Гонтаревої.

Також у 2016 році Промінвестбанк очолив Андрій Рожок (а такі призначення погоджував НБУ, зокрема Рожкова) - добрий знайомий Рожкової. Деякі блогери навіть приписували їм стосунки, однак це не було підтверджено іншими джерелами. Принаймні, можна сказати, що вони давно і дуже добре знайомі. Андрій Рожок працював головою правління Erste Bank у 2006-2009 роках, де радницею і заступницею голови правління була Катерина Рожкова (до 2008 року). Також він був головою правління Фінбанку у 2009-2012 роках, а його заступницею тоді була Катерина Рожкова. Щоправда, наприкінці 2021 року НБУ звільнив Андрія Рожка через непогодження з НБУ продажу Промінвестбанком прав вимоги за кредитами за 223 млн грн (близько 8 млн дол.).

Найцікавіше, що топменеджери банків з російським капіталом потім спокійно можуть працювати в українських банках з українськими власниками. І попри невдоволення суспільства, робота у подібних структурах, що належали ворогу, не була якимось порушенням законодавства.

Раніше ми писали про те, як Рожкова домоглася зняття санкцій з БМ Банку (“Банк Москви”) - доньки російського ВТБ в Україні. Також за рішенням суду її змусили заплатити 147,7 млн грн коштів через порушення під час керівництва Рожковою Платинум Банком.