Сьогодні, 28 листопада, проводжають в останню путь трьох захисників України

Загиблих в АТО героїв поховають на Дніпропетровщині, Полтавщині та в Житомирі.

В м. Дніпро відбудеться прощання з бійцем 58-ї бригади, молодшим сержантом Денисом Кривенко (позивний «Ніндзя»).

Денис загинув 23 листопада в жорстокому бою з ворогом поблизу с. Кримське на Донбасі. Йому було 36 років.

Спочатку воював у складі батальйону спецпризначення «Донбас» НГУ, потім перейшов до 16-го мотопіхотного батальйону 58-ї ОМПБр. Служив на посаді сержанта з матеріального забезпечення 3-ї роти «Донбас».

В Дениса залишилась дружина та троє маленьких діток – двоє синів і донечка.

В м. Житомир відбудеться прощання з десантником 95-ї бригади Максимом Перепелицею. Загальноміська церемонія пройде на майдані ім.С.Корольова, біля Житомирської ОДА. Початок о 12:00 Після чого жалобна процесія прослідує на Смолянське військове кладовище, де Героя і поховають.

Не зобов’язані возити: водій маршрутки відповів за приниження сина загиблого бійця АТО

Максим загинув 25 листопада у бою біля одного з опорних пунктів поблизу смт Верхньоторецьке Ясинуватського району. Йому було 26 років. За три дні (28 листопада) мав відзначати свій день народження.

Перепелиця Максим Олегович народився 1990 року в селі Давидівка, Хорошівського району Житомирської області. Закінчив місцеву школу. З 2013 року мешкав у Житомирі.

В 2014 році пішов добровольцем на фронт.  Наразі воював в складі 95-ї десантно-штурмової бригади. Служив за контрактом на посаді снайпера.

«За словами бойових побратимів, Максим був справжнім другом, який в будь-який момент був готовий прийти на допомогу. Він завжди у всьому бачив позитив та сподівався на краще. Дуже любив свою родину, був надійною опорою для своїх батьків, хорошим сином та братом. Своєї сім’ї Максим створити не встиг. Вдома на нього чекали мама з татом та сестра», – повідомляють у мережі.

В м. Лубни Полтавської області в останню путь проведуть бійця 58-ї бригади Олександра Тюменцева (позивний «Тюмень»). Прощання відбудеться за адресою пров. Поліни Осипенко, 19.

Олександр загинув 23 листопада в жорстокому бою з ворогом поблизу с. Кримське на Донбасі. Йому було 39 років.

Перед тілами українських бійців влаштували палкі обійми: українці будуть в шоці

Тюменцев Олександр Володимирович  народився 6 травня 1978 р. в Росії, в с. Піонерське Тюменської області. Мешкав у м. Лубни на Полтавщині. Навчався в лубенській загальноосвітній школі №1. Ще малим хлопчиком він мріяв стати військовим. Тому, після закінчення школи в 1995 р. Олександр вступив на навчання до Одеського інституту сухопутних військ, звідки випустився у 1999 році. Після чого три роки прослужив командиром механізованого взводу у військовій частині м. Володимир-Волинський.У 2002 році звільнився в запас і повернувся у Лубни, де працював на різних підприємствах. У 2006-2008 роках займав посаду начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій виконкому Лубенської міськради. З 2008 року займався підприємницькою діяльністю.

Коли розпочалася війна, Олександра Тюменцева в серпні 2014 року мобілізували до ЗСУ. Служив він у складі 831 бригади тактичної авіації в м.Миргороді, брав участь у бойових діях. Влітку 2015 року демобілізувався. А в травні 2017 Олександр повернувся військову службу за контрактом. Воював в складі 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї ОМПБр. Був командиром гранатометного взводу роти вогневої підтримки.

«Побратими згадують Олександра Тюменцева як авторитетного командира, відповідального, сміливого і безстрашного бійця, який ніколи не ховався за спинами інших. Він мужньо рвався в бій і загинув, намагаючись витягти з поля бою поранених», – повідомляють в мережі.

В Олександра залишились мати, донька та син.

Джерело: Politeka