Головному опозиціонеру країни Міхеїлу Саакашвілі сьогодні виповнюється 50 років, тому цікаво дізнатися, яким політик був до того, як змінив політичну життя двох країн

Міхеїл Саакашвілі народився 21 грудня 1967 року в Тбілісі. Батько Ніколоз Саакашвілі – медик. З матір’ю Міхеїла, професором-істориком Гіулі Аласанія, він розлучився. Згодом мати майбутнього політика вийшла заміж за Зураба Кометіані, голову наукової ради Інституту фізіології імені Беріташвілі. Не малу роль у вихованні Міхеїла Ніколозовича зіграв і дядько по материнській лінії Тимур Аласанія – дипломат, який працював в ООН.

Про дитинство політика повідала його ровесниця, яка жила на одній з ним вулиці в Тбілісі.

“Хлопчиком Міша запам’ятався мені з носовою хусткою, у нього часто нежить був. Ці речі школярі швидко помічали і жартували над ним”, – згадує жінка.

Але вона зазначає, що ще з дитинства політик не давав себе в образу і вмів постояти за себе. Ще жінка відзначає, що Саакашвілі був старанним учнем, а найкраще знав англійську.

«Після уроків, коли учні йшли на морозиво або в кіно, Міша вирушав на курси іноземних мов. Спочатку він говорив, що мама і бабуся (популярна медик в Тбілісі) змушують його вчитися, записують на курси іноземних мов. Пізніше сам сказав – навчання для нього важливе для того, щоб стати великою людиною,» – розповіла колишня сусідка.

саакашвили

Також жінка відкрила один з талантів політика – в дитинстві він писав вірші.

«Майже на кожне свято він з ними виступав. Так класному керівнику і говорив: “Краще я буду читати поезію, ніж танцювати перед усією публікою», – згадує жінка.

саакашвили

саакашвили

Як пишуть ЗМІ про юність Михайла, він займався плаванням, музикою, баскетболом, а також вивчав англійську та французьку мови. У старших класах був заступником секретаря комітету комсомолу школи. У підсумку став одним з небагатьох випускників, який закінчив навчання із золотою медаллю.

Раніше Politeka писала про те, що в партії «Рух Нових сил» Міхеїла Саакашвілі підтвердили справжність листа, який поширив спікер глави держави Святослав Цеголко

Джерело: КП, Politeka