Заступник міністра закордонних справ з питань євроінтеграції та радник голови МЗС назвали договір про дружбу з Росією – цілісним текстом
Олена Зеркаль та Тарас Качка пояснили, що всі положення цього договору тісно взаємопов’язані між собою, що ускладнять скасування дії одного з них.
Фахівці вважають, що можна припинити окремі положення міжнародного договору, якщо ці окремі положення можна відокремити від інших положень договору, які будуть зберігати силу. Історія Договору про дружбу показує, що це не набір автономних питань, а цілісний текст, в якому всі положення взаємопов’язані.
У тексті Договору також зазначається, що Комісія з міжнародного права протягом багатьох років працює над питанням впливу на договори збройних конфліктів.
У статті Зеркаль та Качки йдеться про те, що, як виняток, можна припинити тільки ті норми, які можна відокремити по суті і якщо вони не були критично важливими для надання державою згоди на обов’язковість договору в цілому, і, головне, якщо продовження виконання інших положень договору не буде несправедливим.
На думку авторів, представлений в 2015 році законопроект №0005, яким пропонувалося скасувати дію окремих положень Договору, цим критеріям не відповідав.
Автори переконані, що втрата сили всього Договору про дружбу не вплине на врегульовані в інших договорах питання, зокрема, щодо кордонів.
Представники МЗС підкреслюють, що Договір про дружбу з Росією “вичерпав себе у всіх можливих сенсах”.
12 квітня президент України Петро Порошенко заявив, що запропонує Верховній Раді припинити дію окремих положень договору про дружбу з Росією, яка вже 4 роки веде політику військової агресії проти України, і вийти з усіх статутних органів СНД.
МЗС вважає, що продовження такого договору недоцільно.
В уряді пояснювали, що договір про дружбу і співробітництво з РФ до сих пір діє, так як Росія в ньому визнає територіальну цілісність України.
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією було підписано в Києві, 31 травня 1997 року, президентом України Леонідом Кучмою і президентом Російської Федерації Борисом Єльциним. Верховна Рада України погодила договір законом N 13/98-ВР від 14 січня 1998 року.
Текст документа свідчить, що договір укладається на 10 років з можливістю продовження.