1 серпня цього року МВС України видало наказ № 654 “Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного розпорядження щодо кривдника“, який набрав чинності з 11 вересня 2018 року. Виходячи з положень даного документа, представники Національної поліції мають повне право виселити з квартири на термін від одного до десяти днів кривдника, не дивлячись на той факт, що квартира або будинок є його власністю

Повідомляє портал Знай.юа.

Найчастіше подібні сценарії розвиваються по-іншому: після того, як люди розлучаються і, як правило, жінка починає життя без екс-чоловіка, останній починає проводити психологічний пресинг, третирувати її і заважати налагодити нове життя.

Про один з таких випадків порталу Знай.ua розповіла киянка Ксенія Назаренко, яка не побоялася поділитися гірким досвідом свого сімейного життя, щоб у черговий раз привернути увагу влади, органів правопорядку, судочинства і громадськості до даної проблематики. Спочатку благополучне і щасливе сімейне життя перетворилося на справжнє пекло.

З моїм колишнім чоловіком Андрієм ми познайомилися у 2010 році під час прогулянки в одному з парків Києва. Досить швидко ми зблизилися і вже через місяць почали жити разом у квартирі, що дісталася мені від батьків. Менш ніж через рік ми одружилися і у нас народився син.

У нього був складний характер. Він був дуже конфліктний і критичний до всіх оточуючих, в тому числі і до членів своєї сім’ї. Довгий час я закривала на це очі, так як у нас вже була спільна дитина. Протягом спільного життя він часто міняв місця роботи, мотивуючи тим, що його належним чином не цінують. Як потім з’ясувалося, причинами були або його конфлікти з колегами по роботі, або просто шахрайство відносно роботодавців.

Неодноразово він приходив додому і хвалився підлими вчинками, завдяки яким він матеріально наживався за рахунок обману людей, підносячи це в лик власної гордості. Природно це не могло не чинити сильний негативний вплив на сина. Намагаючись ростити його за власною подобою, він всіляко перешкоджав розвиватися дитини на дому, противився відвідування дитячих гуртків, і, що найстрашніше, почитав за необхідне навчати його лаятися.

– Як ви до цього ставилися?

– Я йому неодноразово говорила, що побоююся за майбутнє дитини і не хочу з ним більше жити, так як для мене, по-людськи, окремі його вчинки неприпустимі. Вважаю, що аномально будувати власне життя на горі інших людей. Обіцянки з його боку змінитися по відношенню до сім’ї і чесно працювати, вплинуло на моє рішення залишити все як є. Однак через рік всі знову повторилося і, на цей раз, я йому повідомила, що подаю на розлучення. Це було влітку 2017 року. При цьому я пообіцяла йому не перешкоджати спілкуванню з сином, не дивлячись на характер наших з ним, особистих відносин.

Відразу ж після цього він обманом вивіз нашого сина до Криму, і я довгий час не могла його забрати назад. В результаті, я змогла його переконати повернути дитину до Києва в обмін на висунуті ним умови розірвання шлюбних відносин тільки через місяць. Розпочався відкритий шантаж і вимагання. Звичайно, я відмовилася будь-що йому платити. Після цього він продовжив морально знущатися, вимагаючи грошей в обмін на розлучення, попутно налаштовуючи проти мене дитину, і використовуючи сина як елемент психологічного тиску.

– Яким був хід подальших подій?

– Я вимушено продовжувала жити разом з ним у квартирі моєї мами, оскільки він категорично відмовлявся виселятися. Забула спочатку сказати, що ще до шлюбу і після його укладення, він користувався квартирою і автомобілями моєї сім’ї, не дивлячись на те, що у нього є своя нерухомість, а батьки теж живуть у Києві. Мою впевненість в тому, що він – шлюбний аферист, з оглядкою на прожиті роки, підкріплює той факт, що кілька разів Андрій наполягав на тому, щоб моя мама переоформила на мене належну їй нерухомість і, в тому числі ту, яка залишилася після смерті мого батька. В такому випадку, при розлученні, а я впевнена, що таким і був його план, все майно ділилося б навпіл, як спільно нажите. Не виключено, що він просто чекав, поки не стане моїх родичів, а потім, можливо, і зі мною могло щось трапитись не без його участі. В результаті він заволодів би всім. Від необдуманих рішень вберегла його підозріла наполегливість. Тільки через шість років спільного життя я остаточно зрозуміла, що крім грошей і матеріальних цінностей цю людину нічого не цікавить.

Я неодноразово просила його з’їхати з маминої квартири, але він говорив, що зробить це тоді, коли сам вважатиме за потрібне. Мені було нестерпно і страшно перебувати з ним під одним дахом, побоюючись, що він може влаштувати фізичну розправу. При цьому як завжди сипалися погрози, образи, психологічний тиск і приниження. Найогидніше, що часто все це відбувалося в присутності дитини, який все розумів. Неодноразово Андрій погрожував викрасти сина, вивезти його за кордон, не дивлячись на те, що для цього потрібно нотаріально завірений дозвіл матері. За великим рахунком йшлося про викрадення і нелегальний вивоз дитини. У числі іншого, щоб посилити тиск на мене, він неодноразово психологічно знущався і принижував мою матір. Кінцевою точкою кипіння цього побутового кошмару стало те, що мені і синові довелося просто з’їхати з власної квартири і переїхати до моєї мами.

– Ксенія, руку він на вас не піднімав?

– Ні, цього не було. Але відбувалося системне психологічне насильство. Дійшло до того, що я не могла спокійно спати. Були безсонні ночі, через те, що він не давав мені заснути своїми погрозами. Ще страшніше стало після того, як я знайшла в своїй машині диктофон. Він зізнався, що останні три роки мене прослуховував.

– Що було після того, як ви з’їхали зі своєю ж квартири?

– Він спокійнісінько продовжував там жити, не маючи на це жодного права. А одного разу через знайомого ріелтора я випадково дізналася, що наша квартира, звідки ми вимушено з’їхали, продається. Як з’ясувалося, Андрій підробив документи і переоформив квартиру на себе. Дізнавшись про це, ми відразу звернулися в поліцію і йому довелося не тільки з’їхати з квартири, але і залишити країну, так як його оголосили у внутрішній розшук за фактом шахрайства в особливо великих розмірах. Квартиру, звичайно, нам повернули. Перед від’їздом він викрав мій автомобіль, який, на сьогоднішній день, не знайшли. До висунення на його адресу офіційних звинувачень з боку органів прокуратури, він з невідомими людьми здійснив спробу викрасти дитину. Посадивши сина в машину біля будинку і закривши його зсередини на електронний ключ, він спробував сховатися. Тільки мої крики і допомога перехожих, які, в прямому сенсі, почали кидатися під колеса машини, його вдалося зупинити, і я змогла забрати дитину. У хлопчика досі не пройшов психологічний шок і, після цього випадку, він перестав називати його татом, відмовляючись спілкуватися з ним навіть по телефону.

Згодом ми дізналися, що за час нашої відсутності в квартирі, він встиг ще двічі продати її різним фізичним особам і здати в оренду іноземним громадянам. Тепер ще й люди, яких він обдурив, також його шукають. Мені невідомо зверталися вони в поліцію чи ні.

До всього іншого, людина, якій я присвятила своє життя і від якого народила сина, обікрала квартиру моєї матері, присвоївши всі її заощадження і фамільні цінності. Хоч факт його провини і не доведений правоохоронними органами, і я, і моя мама, прекрасно знаємо хто це зробив. Ніхто крім Андрія не знав про те, коли нас не буває вдома і де, що заховано.

За офіційно непідтвердженими даними, Андрій вкрав кредитні гроші у одного з іспанських банків, ще до нашого з ним знайомства. Судячи з усього, саме тому він виїхав звідти. Але, на жаль, це я дізналася, вже в самому кінці.

– Відомо, що він втік від українського правосуддя і зараз живе в Росії, але все одно ви не можете отримати розлучення. Це так?

– Так, нещодавно він через адвоката подавав прохання про те, щоб дали час на примирення. Його адвокат Наталія Басараб, – жінка, судячи з усього, не має моральних принципів, ні як людина, ні як жінка, використовує тактику затягування процесу розлучення. Це проявляється в регулярному залученні нових, в моєму розумінні, лжесвідків, яких суд не має права не заявляти, які навіть не з’являються до суду, і яким, не виключаю, за це платяться непогані гроші. Вивчивши попередні дії Андрія, я впевнена, що рано чи пізно, він передасть пропозицію через адвоката: гроші в обмін на розлучення. Паралельно з процесом розлучення я почала підготовку до процедури позбавлення його батьківських прав. Сподіваюся, що суд піде мені на зустріч всупереч сфабрикованими пані Басараб додатковим аргументів на користь її клієнта, і з розумінням поставиться до того факту, що батько моєї дитини прибуває у внутрішньодержавному розшуку і, незабаром, буде оголошений в міжнародний по лінії Інтерполу.

Цю історію я вирішила розповісти після того, як до суду був викликаний свідок з мого боку, на очах у якої все відбувалося, і яка знала Андрія. У той час, як вона їхала на чергове судове слухання, у її автомобіля відлетіло колесо. Прибулі на місце евакуаторщики і поліція повідомили, що гайки на всіх 4 колесах її автомобіля були відкручені. Вона могла потрапити в серйозну ДТП і, при фатальному результаті, позбутися життя. І вона, і я впевнені в тому, що це було підлаштовано Андрієм і його «друзями – подільниками», щоб позбавити суд від важливого свідка. Але ж вона – мати двох дітей!

– Ксенія, ви хочете ще що-небудь додати?

Я думаю, що з викладеного ви зрозуміли наскільки це – підла, жадібна і аморальна людина, яка не гребує нічим заради матеріальної вигоди. Пізніше я дізналася, що він не був чесний зі мною і як чоловік. Але це – півбіди. Я дізналася, що він підставляв колег по роботі і за допомогою афер крав чужі гроші. Зараз він продовжує тероризувати мене через адвоката і посередників покладаючись на «друзів» в Києві, які обертаються в кримінальних колах. Його мати і батько, які вже раніше брали участь в спробах викрадення дитини, нам теж проходу не дають, періодично приїжджаючи до нас під будинок і проклинаючи мене на чому світ стоїть.

Маю велику надію на те, що ви допоможете привернути увагу як громадян, так і правоохоронних структур до ситуації, і нам вдасться вивести цю людину на чисту воду. Я хочу, щоб він назавжди зник з мого життя, а я змогла не боятися ходити по вулиці і ростити дитину. Звертаючись до органів прокуратури, поліції та судам, в компетенції яких знаходиться ведення справ проти Андрія Назаренка, хочу попросити тільки про дві речі: будьте справедливі по відношенню до тих, хто постраждав, і до тих, хто змусив страждати ні в чому не винних людей . Будьте незаангажовані і пильні! Тоді справедливість восторжествує! Я не хочу, щоб в майбутньому від рук цієї людини постраждало ще більше ні в чому не винних людей.

Знай.ua звертається до своїх читачів, якщо хтось впізнав Андрія Назаренка і теж постраждав від його дій будь-яким чином – напишіть нам у редакцію або зателефонуйте. Також ви можете зв’язатися з нами через нашу сторінку в Facebook. Ми напишемо про ці випадки і постараємося вам допомогти в міру сил.

Нагадаємо, що він живе поруч з вами: озвірілий чоловік влаштував своїй родині жорстоке покарання через вечері, кадри моторошного події.

Як повідомляла Politeka, суспільство винне: українки масово страждають від насильства в сім’ї, в МВС «вмили» руки.

Також Politeka писала, про нові афери на ринку нерухомості: що потрібно знати українцям.