Я-не Морський вовк. Але знаю, що часом дуже жорстокі, руйнівні шторми виникають як би нізвідки. Стоїть спокійна ясна погода, повний штиль, ось тільки якісь сумнівні хмарки на самому горизонті, що змушують хмуритися бувалих мореманів. А крім цих хмар нічого і не віщує, що пора зніматися з якорів, відходити від берега і спускати майже всі вітрила, тому що скоро налетить один шквальний порив, за ним другий, третій, а потім починається пекельна круговерть, яка викидає на скелі потужні сучасні судна.
Що вже говорити про проржавіле вантажо-пасажирське судно «Україна» класу «річка-море», побудованому ще при Союзі і з тих пір тільки нещадно експлуатованому, якому без капітального ремонту в морі робити нічого. А доводиться.
Хочете вірте, хочете упрямтеся, але в нашій політиці — подібна передштормова ситуація. Тому буду говорити, в основному, про атмосферні явища, що обіцяють десятибальні хвилі.
Рада поставлена на паузу до кращих часів. Але зовсім не тому, що проголосовані всі необхідні для успішної життєдіяльності країни закони. Ті, хто від влади, говорять про якийсь специфічний, "мандатний" коронавірус, який косить депутатів, немов італійських пенсіонерів, тому під куполом немає кворуму. Ті, хто від опозиції, обмовляють, що кворум-то зібрати можна, але немає голосів за те, за що потрібно офісу президента. Зокрема, за постанову, яка розблокує вибори на неконтрольованому Донбасі.
Вже зараз серед "Слуг" позначилося близько тридцяти депутатів патріотичного спрямування, про яких в ОП кажуть, що "вони помилилися фракцією" (треба було в ЄС або "Голос"?). І ще депутатів двадцять прагматичних, які вичікують, поки з боку ОПЗЖ або "За майбутнє" піде пропозиція, від якої люди, які вміють рахувати, не відмовляються.
Це сьогодні такі цікаві вітри і течії, що загрожують монобільшості. А що ж буде після місцевих сумних для влади місцевих виборів? Якщо вони відбудуться, звичайно.
Так, з цими виборами у влади не складається. Про це говорить і те, що в тих областях і містах, де висуванці від «Слуг» не виглядають явними фаворитами, грошей на кампанію ОП не дає. А чого бабло розбазарювати, самим потрібно... однак охочих буцатися з чинними мерами та їх партіями за свій рахунок якось небагато. Тим більше, що за соціологією "рейтингу" 30% українських виборців вважають, що чинне в їхніх містах керівництво краще не міняти.
Тобто, подивившись на немислимі успіхи "нових облич" на центральному рівні, українці резонно вважають, що місцеву владу їм віддавати категорично не можна.
Ілюструє приклад з Дніпра, звідки я щойно повернувся з традиційного блогофесту.
Про початок реконструкції тамтешнього аеропорту з початку року заявлялося багато разів і на всіх рівнях-президентському, міністерському, губернаторському. Але якось не починалося. Ось оголошують-оголошують, ролики навіть знімають, а воно, будівництво яке - ні з місця. І нарешті - довгоочікуваний прорив: на місці майбутнього будівництва століття покосили жухлу траву. Вікторія! Ось тільки як і раніше немає затвердженого проекту реконструкції, не вирішено питання із землевідведенням і немає рядка в бюджеті про виділення коштів на цю саму реконструкцію.
"Жора, смаж рибу! Так немає риби. Ти смаж, риба буде". Причому, президент Зеленський - це той, хто вимагає смажити неіснуючу рибу.
Не дивно, що в офісі президента регулярно повертаються до обговорення ніби рятівної ідеї щодо перенесення місцевих виборів на невизначений час у зв'язку з другою хвилею епідемії коронавірусу. І навіть начебто критична цифра Міністерством охорони здоров'я визначена - 6 тисяч нових хворих щодня (нині близько 4 тисяч).
Ну, намалювати будь-які цифри при загадковій методиці визначення хворих, незрозумілій надійності застосовуваних тестів і кореляції між різними тестами, та просто в пануючому в медичній сфері бардаку — нескладно. Головне, щоб було кому ці цифри публічно оголосити. І стати тим, кого захочуть міцно-міцно, до конвульсій, обійняти всі ті, хто вже неабияк витратилися на виборчу кампанію, що йде. А це гроші, порівнянні з виборами в Раду.
Поки на роль "жертовного Агнця відпущення" претендує міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Не випадково він щодня зачитує зведення з коронавірусних полів, тренується, напевно…
Але ось яка закавика або, якщо по-медично, непрохідність. У мережі подейкують, що Степанов близький до оточення Ігоря Коломойського. А не чужа ІВК партія "За майбутнє", в кампанію якої вкинуті дорослі фінанси, претендує на хороший результат. І чи стане з урахуванням цього міністр охорони здоров'я плювати в колодязь нестерильною слиною, заявляючи про перенесення виборів — велике питання.
Ситуація скандальна. Подивимося, куди вона вирулить.
Взагалі-то, скандали у "Слуг" виходять високоякісними. Це навіть не хмарка, це ціла свинцева грозова хмара.
Внесення/винесення Вітольда Фокіна з "Мінської контактної групи" - шедевр керованого маразму, досі нікому в світі не вдавалося. Заслужений довгожитель підбадьорився, струснувся, намолотив ахінеї і повернувся на спокій. Зате тепер у громадському дискурсі України легалізовано уявлення про те, що "на Донбасі йде внутрішній конфлікт, в якому з обох сторін беруть участь найманці з тридцяти країн".
Цікаво тільки, Андрій Єрмак сам до такої комбінації додумався або Маша Фокіна підказала? Чи таки Кремль?
А ще колишній "Слуга" Гео Лерос погрожує опублікувати плівки, в яких недавні однопартійці обговорюють «заказуху» — його і начебто Олександра Дубинського. Або Лерос - кінчений ідіот, якщо придумує таке, або "нові незаплямовані обличчя" готові переплюнути всіх без винятку попередників.
Адже це як театральна рушниця на стіні: якщо подібне обговорюють, то воно, рано чи пізно, але обов'язково відбудеться. І стане тим самим штормовим поривом вітру. Нам тепер що, чекати "Україну без Тищенка"? Або все ж "Україну без Зеленського"? Нічого собі протяг…
У будь-якому випадку, після виборів, до яких вже менше місяця, заштормити може неабияк. Так, що за борт змиє не тільки монобільшість (переформатуванням або перевиборами — не важливо), але і наш славний нащадок великого капітана Врунгеля теж може змитися. У сенсі, реалізувати періодично миготливе у нього здорове бажання послати своє стомлююче невдячне президентство куди-небудь в глибоку дупу. Та хоч в той же Крим, замість прісної води!
Це не гарантований, але один з можливих штормових варіантів. І тоді постане питання, над яким нашому суспільству варто задуматися заздалегідь: хто замість? Тому що якщо з кондачка, то може отримати ще гірше, ніж минулого разу.
Відповідно, викладаю свій список тих, хто претендуватиме на пост президента у разі його поспішного звільнення, в порядку потенційної електоральної підтримки: Юрій Бойко, Віталій Кличко, Юлія Тимошенко, Дмитро Разумков, Андрій Пальчевський, Петро Порошенко, Арсеній Яценюк.
У наступних випусках "Телетайпу" зможемо поговорити про всі ці тайфуни з ураганами більш докладно
Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для "Політеки"
