Нам треба рятувати країну. При цьому, ми впевнені, що «необхідно брати нові кредити від МВФ тільки на умовах, не гіршими ніж деякі європейські країни, такі як Італія, Іспанія і це дасть можливість Україні пережити «негоду» із значно меншими втратами», зазначає Грігол Катамадзе. Про це пише Знай.юа.

Публічно ставлю питання до влади від нашої Асоціації: перемовини хтось веде саме з такої державницької позиції? Не можна втрачати час.

По-друге, в мене є питання щодо процедури прийняття Закону вночі? Це цивілізований підхід приймати законопроект посеред ночі в умовах карантину? Коли фермери та інші не байдужі до цього питання українці не могли потрапити під Верховну Раду України?

По-третє, у Верховній Раді зареєстрували вже два проєкти постанов про скасування рішення парламенту про відкриття ринку землі.

Питання: що буде далі?

При всій щирій повазі до народного депутата України Ольги Василевської, яка пише пост в ФБ: «Ринок відкладається на рік для проведення повного аудиту земель і ревізії спірних актів. Землю продаватимуть лише фізичним особам до кінця перехідного періоду - до 2024 року. І лише пайову землю, а не державну. По 100 га в одні руки».

Думаю варто їй та й усім нам звернути увагу на публікацію Юрія Пероганича - українського громадського діяча, ініціатора створення і співзасновника громадської організації «Вікімедіа Україна»: «Щодо землі. В Україні її 604 000 км2 або 60 400 000 гектарів. Із них сільгосп земель 2/3 або 40 000 000 гектарів. Нас теж 40 000 000. Виходить по 1 гектару кожному або по 4-5 гектарів на середню родину. Якщо продавати по 100 га, а це один км2 в одні руки, земля опиниться у 400 000 власників, або 1% населення України. Якщо по 10 000 га, це вже 100 км2, то це лише 4 000 власників або 0,01% населення України».

Я впевнений, наразі коментарі зайві.

Давайте ще розглянемо одне питання, скільки коштуватиме українська земля, за якою ціною вона буде продаватись?

Закон передбачає, що до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку, тобто законодавчо встановлена мінімальна ціна продажу землі.

Фахівці Асоціації зазначають, що за даними Держгеокадастру найвищий показник нормативної грошової оцінки 1 га ріллі у Харківській області – 32237,0 грн., а найнижчий у Житомирській – 21411,0 грн. Зокрема, у Волинській області він складає 21806,0 грн., у Полтавській – 30390,0 грн., у Херсонській – 24450,0 гривень. Навіть якщо взяти в середньому 1 тис. доларів за 1 гектар, а у більшості регіонів така вартість не досягає цього показника, то це надзвичайно низька ціна для української землі. Максимальної межі не встановлено, тай цього і не може бути, адже за якою ціною земля фактично буде продаватись, залежатиме від попиту та платоспроможності, і це визначить сам ринок.

Безумовно, хтось мені опонує, що важливим на сьогодні є те, що в прийнятому Законі допуск іноземців до купівлі землі на території України буде можливий лише після прийняття відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі. А юридичним особам, учасниками яких є громадяни держави-агресора, фізичним особам, щодо яких застосовані санкції, забороняється купувати землю навіть за умови проведення референдуму. Також забороняється до 1 січня 2024 року продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, а іноземним громадянам забороняють купувати земельні ділянки в 50-км зоні від державного кордону України, незалежно від рішення референдуму.

Шановні керівники держави та народні депутати України!

Ви не замислювалися над тим, що до того часу українцям, та і усім нам з Вами ще треба дожити!

Повторюсь ще раз: «розвитку української економіки програма МВФ не сприяє, даючи гроші, фонд постійно «нав'язує» свої вимоги. Кредитні кошти, які ми отримуємо, дають можливість погашати «старі» кредити МВФ, частково збільшувати золотовалютні резерви і залучати позики інших міжнародних фінансових організацій. Борги – це проблема, а великі борги наче «камінь на шиї» економіки країни. Треба чітко розуміти, що в осяжному майбутньому ніякого дива не станеться і треба покладатися, в першу чергу, на самих себе, а не на МВФ, і позику треба буде повертати.

Тому Асоціація платників податків України наголошує – «українська влада не повинна «легко» йти на поступки у МВФ, необхідно вести перемовини, відстоюючи тільки інтереси України. У нас немає іншого шляху, окрім активного аргументованого діалогу з МВФ. Твердо віримо, що МВФ і Україна не лише зможуть знайти компроміс, а й безперечно будуть союзниками».

Головне наразі нам усім зберегти сільськогосподарську землю за українцями, не допустити, щоб земля була скуплена банками та націоналізована.

Ще раз наголошую! Земля має оброблятись українськими фермерами і для цього державою мають бути створені умови, за яких вони б могли її придбати.

І на кінець. Закон передбачає, що документ набуде чинності з 1 липня 2021 року. Так як процес вже запущений, наголошую, є цілий рік, щоб, по-перше, провести інвентаризацію землі, мінімізувати або зовсім прибрати всі наявні ризики, що створює Закон, доопрацювати його та одночасно, в обов’язковому порядку, провести судову, правоохоронну, податкову, митну, банківську реформи та інші суміжні реформи та зміни! Саме на цьому потрібно зосередитись.

Хочу наголосити, що наразі є над чим задуматися владі вже сьогодні.

За два місяці, а може й більшого «сидіння» українців вдома під час карантину, при цьому збіднілих громадян, багатьох навіть без засобів існування, ми опинимося в «новій країні», коли українці «вийдуть з будинків» явно з «новою енергією», з «новими ідеями» і у мене питання: чи буде влада готова до цієї «нової енергії»?

Президент ВГО АППУ

Віце-президент Європейської асоціації платників податків

Надзвичайний і Повноважний Посол

Грігол Катамадзе