На кого рівнятися Україні в боротьбі з тероризмом

За останні півтора-два роки загроза тероризму у світі стрімко зросла. До анексії Росією Криму та початку війни на Донбасі Україна дуже рідко стикалася з тероризмом. Але в 2014 році у Глобальному рейтингу тероризму, який щорічно публікує Інститут економіки і світу Сіднейського університету, Україна посіла 12 місце, піднявшись одразу на 43 позиції. У 2014-му в Україні було зафіксовано 405 терористичних актів, у результаті яких загинуло 665 людей, ще 515 були поранені.

“Із 2000 до 2013 року від тероризму в Україні зафіксовано всього три смерті. У 2014 – 665 смертей. Здебільшого смерті трапилися через обстріли, що здійснювалися “Донецькою Народною Республікою”, зокрема через запуск ракети земля-повітря в літак Malaysia Airlines”, – йдеться в дослідженні.

На державному рівні боротьба з тероризмом в Україні регламентується законом України “Про боротьбу з тероризмом”. Основні повноваження в цьому питанні покладені на СБУ. У цій роботі також бере участь МВС, Національна поліція, міністерство оборони і органи виконавчої влади, інші відомства також можуть залучатися в разі потреби. Україна також є країною, що діє в рамках Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом (1977), яка передбачає видачу підозрюваних у тероризмі, Міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом (1997) і Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (1999).

У питанні боротьби з тероризмом не зайвим для України буде досвід інших країн. На думку експерта з питань безпеки Сергія Шабовти, на перше місце можна винести ізраїльський організаційний і технічний досвід у боротьбі з тероризмом. За словами політолога Володимира Фесенка, на сьогодні в Україні вже активно вивчають досвід цієї країни.

Ізраїль бореться з виявами тероризму фактично від другого дня свого існування. Свого часу країна пережила різні атаки не лише у прикордонних із Палестиною містах, але і в центрі Тель-Авіва і Єрусалиму.

Проти бойовиків в Ізраїлі діє розвідка “Моссад”, служба загальної безпеки “Шабак”, спецназ поліції і спеціальні підрозділи армії. Козирем “Моссада” і “Шабака” є високий рівень підготовки кадрів і розгалужена агентурна мережа.

Одним із контртерористичних заходів Ізраїлю, враховуючи багаторічний конфлікт із Палестиною, стало спорудження бар’єру безпеки, що відокремлює Західний берег річки Йордан. 703-кілометровий прикордонний бар’єр на 90% складається з паркану з 60-метровою смугою відчуження і на 10% – зі стіни заввишки до 8 метрів. Ізраїльські солдати мають наказ стріляти в будь-кого, хто спробує подолати паркан і смугу відчуження. Із моменту завершення будівництва бар’єру кількість терактів знизилося в рази.

Однак експерти вважають, що для України досвід спорудження захисного бар’єру непридатний.

На думку Фесенка, найімовірніше, що в разі заморожування конфлікту застосують посилений контроль і специфічний режим на кордоні з Росією і тимчасово окупованих Кримом.

“Потрібно чітко розуміти, що загроза тероризму – це не лише східна проблема. Я впевнений, що градус східної проблеми зміниться рано чи пізно, а ось загрози тероризму мають міжнародний характер, міжнародний трафік наркотиків і те, що сама Україна стала зараз одним із постачальників незаконної зброї і багато іншого. Це все створює колосальний комплекс проблем, і їх не можна вимірювати лише Сходом”, – вважає Сергій Шабовта.

На його думку, Україні зараз потрібно створення моніторингових систем, формування високої правової культури і дисципліни всередині країни. Тут стане в нагоді досвід США. Ця країна також показує видатні результати в боротьбі з терористами. Доктрина США сильно змінилася після терактів 11 вересня 2001 року.

Зокрема, було прийнято так званий “Патріотичний акт” – “Акт “Про згуртування і зміцнення Америки шляхом забезпечення належними засобами, необхідними для припинення та перешкоджання тероризму”. Це федеральний закон, який наділив поліцію і уряд ширшими повноваженнями з нагляду за громадянами. Зокрема, він розширив права ФБР із прослуховування і електронної стеження. Слід зазначити, що багатьма це сприймається як порушення четвертої поправки до Конституції США, яка забороняє необґрунтовані обшуки і затримання, а також вимагає, щоб будь-які ордери на обшук видавалися лише судом за наявності достатніх підстав.

Особливо актуальним для України є моніторинг інформаційного простору, щоб уникнути кібертероризму, вважає Фесенко. Ба більше, за його словами, США вже допомагають із цим спостереженням Україні.

“Я думаю, що це один із генеральних напрямків, за яким у всьому світі розвиватимуться, бо лише зусиллям людського фактора, навіть підготовкою спецпідрозділів, оснащенням їх новими технічними засобами без глобального моніторингу боротьба з тероризмом не буде ефективною”, – говорить Шабовта.

На думку експерта, сам моніторинг спиратиметься на посилення вимог перш за все до паспортного режиму, посилення перевірки справжності документів з метою уникнення випадків нелегального перетину кордонів.

Нагадаємо, що за даними СБУ до створення і діяльності терористичних організацій в Україні причетні 1628 людей.