З початком сирійської війни Тель-Авів займав обережну і нейтральну позицію

Про це спеціально для Politeka пише політичний експерт Юрій Райхель.

Для Ізраїлю що Асад з його іранськими, а потім і російськими покровителями, що куратори і фінансисти ісламістських бойовиків — вороги, вибирати між ними не доводилося.

Правильно це було чи ні тепер, вже й не так важливо. Але нейтралітету прийшов кінець, хоча ізраїльське керівництво занадто довго дотримувався цього курсу.

Війна в Сирії забрала у російського флоту головну гордість (фото)

По мірі того, як ІГ стало терпіти поразки в Іраку і Сирії, ситуація на північних кордонах Ізраїлю, Йорданії і Лівані почала змінюватися. Спрямовані Іраном в Сирію контингенти Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) і шиїтської міліції, які утворили найбільш боєздатні частини в протистоянні противникам Асада, наближалися до південного краю сирійській території. Тривога в Тель-Авіві почала зростати.

Ізраїльські ВПС рішуче припиняли перекидання іранської зброї бойовикам Хезболли в Лівані. Удари при цьому завдавали не тільки з прикордонної території, але і в глибині Сирії, включаючи передмістя Дамаска.

Після домовленості Вашингтона з Москвою на полях саміту G-20 про створення так званих зон деескалації в трьох провінціях — Дераа, Ель-Кунейтра і Ас-Сувейді на південному заході Сирії, частини КВІР і шиїтської міліції стали заповнювати території на кордонах Ізраїлю і Йорданії, активізувалася діяльність Хезболли в Лівані. Відповідно, ізраїльська авіація почала наносити по ним удари, не особливо розбираючись, хто є хто і яку позицію займає. Під них потрапили КВІР, а також сирійські урядові війська в районі Ель-Кунейтры і всі, хто опинився на цій території.

Ізраїль, використовуючи всі дипломатичні можливості, намагався довести в Москві та Вашингтоні, що усна угода про зонах деескалації не враховує проблеми його безпеки. Поки що досягти чогось суттєвого не вдалося.

Повністю текст можна прочитати тут.

Нагадаємо, експерт-міжнародник Григорій Перепелиця пояснив, що поки США бачать Україну, як проблему, яка заважає налагодженню відносин з Росією, заважає пошуку союзників з іншими країнами в реалізації таких ключових проблем, як Північна Корея, боротьба з ИГИЛ, Сирія і, відповідно, Росія.

Раніше Райхель заявляв, що військово-стратегічні плани Росії та Ірану почали здійснюватися, відновлення влади сирійського президента Башара Асада вже не за горами

Джерело: Politeka