Що не так в Україні та як стимулювати промисловість, в яких умовах сьогодні б’ються захисники та працюють лікарі на сході, а також про радикальне очищення країни і питання миру розповів гість Politeka Online Валентин Наливайченко, лідер руху «Справедливість».
Щодо очікувань перед новим політичним сезоном
Давайте школярам скажемо, що їм пощастило, що 1 вересня на суботу перепало, і тепер можна аж 3-го піти, в понеділок, в школу. Я думаю, що більшість школярів точно не сумують із цього приводу. А про більш серйозні речі, що політичний сезон починається і чого так не вистачало і не вистачає людям: від парламенту, від президента, від уряду – так і немає змін на краще в житті простої людини, простого громадянина.
Так і немає зниження тарифів, з точністю до навпаки – і прем’єр, і президент знову говорять, що будуть збільшувати тарифи. Так і немає зменшення навантаження на сімейний бюджет – ціни зростають. Я вже не кажу, що знов, вдумайтесь, більше ніж на 10% тільки за місяць девальвувала гривня. А це означає, що девальвували заробітні плати, пенсії українців, робочі місця українців, тобто під прикриттям безкінечних піар-заходів влади відбувається, реально відбувається, значне погіршення економічного стану в країні.
Тому моє переконання, що треба робити українській владі – це рятувати економіку.
Вистачить вже піару, брехні, я вже не кажу про корупцію без зупину, яка виглядає насправді, як мародерство. Але рятувати економіку, запускати заводи, збільшувати заробітну платню, повернути Україну на шлях розвитку – це те, що на моє переконання, має бути головною темою політичного сезону. А політики, як ви розумієте, будуть дбати про політичні шоу, про те, що вже вибори – ніхто працювати не збирається.
Щодо методів зміни життя на краще
Моє переконання – підтримувати стратегічні галузі економічні, і запускати і підтримувати стратегічні заводи українські, українського виробництва. Я щойно повернувся, об’їздив всю Дніпропетровську область, місто Дніпро, Запоріжжя, Донецьку область, ті регіони, де справді промисловість, де справді заводи, де справді життя залежить від того, чи батько отримує зарплату. І чи дитина на 1 вересня чи на 3 вересня матиме гроші на те, щоб хоча б купити собі їжу в школу. Я вже не кажу про підручники і форму, ранці, про все те, що кожна сім’я українська, чим живе кожна українська сім’я.
Тому для мене розуміння розвитку економіки – це український завод, підтримка стратегічних виробництв, замовлення від держави на такі підприємства, українські заводи, щоб вони нарешті запрацювали.
В Дніпрі був на ремонтному заводі, чудовий колектив, люди праці, зібралися, говорили і всі люди прагнуть одного: Валентине, ми хочемо щоб прийшла влада, яка дає замовлення нашому підприємству, ми хочемо і знаємо, і вміємо виготовляти найкращі-найкращі в Європі вагони, пасажирські. Знаєте скільки зараз на рік, за 8 місяців, спромоглася ця влада замовити на цілому підприємстві? Де 600 працівників? Два, два вагони всього-на-всього, як же людям жити? Український внутрішній ринок, знаєте, який? То я давайте вам розкажу.
Це мені, власне, робітники заводу розповіли: зараз, наприклад, йдуть в Європу потяги з України. На європейські країни всього 29 вагонів їздить українських, використовується на пасажирські поїзди. Чому так? Ми величезна країна, з величезним транзитним потенціалом. В європейські країни, куди можна і треба мати пасажирське сполучення на якісних і в якісних вагонах – всього 29 курсує. Можна і треба в десятки разів більше мати. Для чого? І для внутрішнього ринку, і для європейського – треба не стидатися, треба інвестувати в свою промисловість, треба просувати свою українську продукцію.
Тому мені так прикро, коли я бачу: навіть послів збирає Президент або Прем’єр – і жодної немає розмови. Конкретне посольство чи український посол: який контракт, на яке українське підприємство привіз? Який ринок відкрив для збуту української продукції? Я згадав про вагонобудування, давайте про модулі безпеки, давайте про санітарні модулі, які так потрібні на передовій нашим збройним силам, нашим захисникам. Настав час захистити захисника, знову ж таки політичний сезон починається, всі забудуть, жоден з політиків, жоден з членів парламенту не внесе законопроект, і не заставить, власне, уряд щоб виробляли модулі санітарні і постачали їх в Донецьку область.
Розповідаю: я був в Донецькій області, зайшов разом з командою, з рухом «Справедливість» 4 дні тому, відвідали 66-й військовий мобільний шпиталь. Там працюють чудові люди, вони приїхали ще чотири роки тому зі Львова в Покровськ Донецької області – не просто приїхали, а капличку збудували. Не просто збудували капличку, до них стоять черги тепер: місцевих жителів і військових, які потребують і лікування, і медикаментів, і обстежень, в тому числі і щоденних.
Знаєте, в яких умовах до цього часу вони? В наметах. 4,5 року в військових наметах, на землі.
Немає, не відремонтовані навіть палати медичні, приймальне відділення до цього часу просто неба, просто в наметі. Це ненормальна ситуація, але українські підприємства можуть виробляти український продукт. Уряд мав давно розмістити таке замовлення – і що? Правильно, поставити в тому числі в лікарні, особливо в Донецькій області, в шпиталі, особливо в Донецькій, Дніпропетровській та інших, українську продукцію. Так ми підтримуємо власну обороноздатність і захищаємо захисника українського, і наші лікарі та медсестри отримують гідні умови праці.
Щодо незакритого питання щодо Центральної виборчої комісії
Найважливіше, що потребує країна, я наголошував і повторюю це: з усіх кроків – це шлях розвитку економіки. І найближчими днями має відчути проста людина зміни в своєму житті: зростання цін – зупинити, тарифи – зменшити. І я стверджую, що ця влада не здатна і з початком нової сесії Верховної Ради це вирішити. Але в планах, які нереалізовані, але, на мою думку, мають бути реалізовані в зміні законодавства – це справді має бути змінено виборчий кодекс.
Має бути замінено Центральну виборчу комісію – але як і на кого? Мають прийти інші люди, які матимуть зовсім інші повноваження, на те щоб організувати чесні вибори, щоб не було фальсифікації під час виборів і щоб система голосування була проста і відкрита для всіх громадян. Так як, наприклад, в цивілізованих європейських країнах, де є електронна система голосування – і, будь ласка, особисто з паспортом, якщо не хочете скористатися електронною системою голосування.
Це залежить від депутатів і Центральної виборчої комісії. Бюджети вони мають величезні, мільярдні, на кожні вибори. Треба один раз проінвестувати в право громадян вільно обирати – і все буде добре. І можна, і треба налагодити таку виборчу систему. Ми як рух «Справедливість» показали всім цього червня, як можна і треба, запросивши естонських наших партнерів. Приїхали члени парламенту і уряду – і показали цифрову державу. Цифрову Центральну виборчу комісію, цифрове голосування, електронне, відкрите для всіх громадян, разом з державою, сервісним центром, відкритим, електронним, прозорим і безкоштовним для кожного громадянина. Ось як можна і треба брати найкращий європейський досвід і втілювати його у власній державі. Я думаю, так треба робити.
Щодо дискусій про мажоритарну і змішану системи
Найкраща система, коли депутат служить людям, виконує свої передвиборчі обіцянки, тому я і стверджую, що треба спростити виборчий кодекс, треба зробити все, щоб зняти корумповану мажоритарку. Треба скоротити кількість депутатів.
Максимум 300. Зараз їх 416, за списком навіть 450. Але від кількості пройти до якості, особистого голосування, щодня на роботу має ходити депутат, а не так, як зараз, коли порожні зали.
Короткозорість взагалі українського парламенту полягає в тому, що багато функцій парламентських передано президенту чи виконавчій владі. Це неправильно. Парламент має бути серйозним, законодавчим органом і єдиним в країні, і разом з тим мати серйозні контрольні повноваження. І для цього в парламент мають прийти інші люди, нові, молоді, які справді не імітують діяльність, а особисто голосують. А головне здатні – здатні, повторюсь – написати такі закони, які захищають людей. Які служать для того, щоб економіка працювала, які стримують розвиток олігархії, які стримують і обмежують корупцію, не допускають її, які спрямовують всі сили і ресурси держави на вирішення нагальних проблем. Але, повторюсь, простої людини.
Має бути змінений політичний клас і ставлення парламенту до, власне, дбання про власну країну і про своїх громадян. На перше місце, безумовно, має стати людина. Тоді такий парламент потрібний, тоді такі депутати потрібні людям. Але і відповідати вони мають перед людьми. От якщо ви мене запитаєте, то от моє ключове переконання, чого не вистачає в українському законодавстві.
Має бути закон про право людей обирати депутатів і про права людей відкликати депутатів усіх рівнів, якщо не виконують виборчої обіцянки, передвиборчої, якщо не служать людям.
Я маю на увазі не імперативний мандат, кулуарний, партійний, а пряме право людей і обирати, і відкликати. Так країну треба очищати: радикально і жорстко. Від тої корупції, байдужості і паралічу, який знищує країну.
Люди мають отримати таке право за місцевими референдумами. Об’єднання територіальних громад – треба їм дати справжні права: бюджет, землі і надра – надра, наголошую – разом з землями і право і обирати, і відкликати депутатів всіх рівнів. Більше того, ми, як рух «Справедливості», відстоюємо зараз по всій країні, щоб на об’єднаних територіальних громадах з законом отримали право обирати і теж відкликати керівників місцевих правоохоронних органів, прокурорів і суддів. Саме так, справедливість має бути наведена і лад наведений на землі: жорстко віддати під контроль людям, і на повноваження людей і призначати, і відкликати.
Були незаконні референдуми, незважаючи на те, що в Конституції це право до кінця не врегульовано. Я виступаю зовсім за інше – я виступаю за те, щоб об’єднані територіальні громади новостворені, отримали справжні повноваження: земля, надра, бюджет і право призначати і відкликати керівників.
Зрозумійте правильно: якщо вже наводити порядок в країні, моє переконання – треба наводити жорстко і для людей. Не для влади, не для корупціонерів, не для агресора російського, а для нас, для людей. Люди мають отримати те, що і так є їхнім: і земля, і право на цій землі господарювати.
Щодо заяви Порошенка про закріплення ЄС-вектора України
Треба не говорити, а діяти. Я людина дії. 4,5 роки можна і треба було діяти в країні, для того щоб посилити безпеку, підняти рівень забезпеченості, захищеності наших захисників, воїнів, нашої армії до стандартів – правильно, країн-членів НАТО. Стандарти країн-членів НАТО – це, насамперед, простий військовий, його забезпечення – і соціальне, і грошове, і члени сім’ї, і правове, і так далі. Де на першому місці не генерал, не політики, які змінюються, брешуть і розкрадають армію все життя – до речі, починаючи з Міністрів оборони Януковича.
На першому місці навчений, захищений і забезпечений простий військовослужбовець.
Я взагалі переконаний, що нам треба змінити систему і розбудови армії та сил оборони, і безпеки, і взагалі всю державу зорієнтувати на гарантування безпеки простої людини, і на забезпечення навчання і навченості українського простого військового. Від цього почнеться відродження і справді сильна армія.
От я вже згадував про поїздку, ми були в Дніпропетровській області, зустрічались із професійними військовими, були у серйозних військових містечках, обговорювали мій план відновлення миру для країни. Я обговорював з фахівцями, з ветеранами АТО, з військовими, з журналістами, з юристами – з усіма по всій країні. Але обговорюючи цей план відновлення миру, я чітко обговорюю і маю чіткий національний план дій, як розбудувати сучасну українську армію, збудувати її такою, щоб вона була здатна обороняти країну.
Щодо контрактної армії
Контрактна, насамперед, тут сумніву немає. Але контрактна армія, я перепрошую, повинна мати гідне грошове забезпечення. Я переконаний, що десантні, штурмові наприклад наші війська мають, нарешті, від українських заводів почати отримувати нове знаряддя. Я ніякої таємниці не розкрию, якщо скажу, що останнє знаряддя необхідне, наприклад, для цих найбільш передових і найбільш навчених українських військових, отримали останній раз за часів Радянського Союзу. Так це ж вироблялося скоріше на українських заводах, чому немає замовлень, чому така бездіяльність?
Можна і треба посилювати свою армію, не тільки на словах. Мій план відновлення миру, мій національний план дій в країні по посиленню обороноздатності. Саме так, конкретно – не заявами, а оборонне замовлення, постачання в конкретну бригаду, навчання в цій конкретній бригаді фахівців, спеціалістів. І вже після цього говорити щось і для НАТОвських наших партнерів. А головне – для наших громадян, для наших батьків, які своїх синів або дочок віддають в армію.
Будь ласка, ваша донька або ваш син служить гідно, ми його забезпечуємо, ми його навчаємо, а відповідно і говоримо, що українська армія – не деклараціями, не тим, щоб змінити Конституцію чи не змінити. А якщо не підтримають Конституцію, що, не треба нашу армію підтримувати? Тому моя відповідь: бригада за бригадою. Конкретні дії, українські заводи, забезпеченість і навченість українських військових.
Щодо відсотку від ВВП на бюджет армії
За створеною програмою оновлення модернізації озброєнь і збройних сил, а головне забезпечення українського військового, значний відсоток – 5, як мінімум. Але справа не тільки в тому, що ми назвемо з вами 5, чи 5,5. Взагалі побудова оборонного бюджету України має починатися і будуватися на забезпеченні і навченості одного бійця, і так рахуватись.
Зараз, я вам точно скажу, що завгодно рахують, тільки не те, скільки отримує військовослужбовець конкретний. Скільки квартир збудовано, краще сказати простіше, квартир конкретному контрактнику, скільки членів його сім’ї отримали чи мають страховку медичну, і так далі, і так далі. Але я переконаний, що має бути європейський підхід. І знаю як це робиться в європейських країнах, справжньою сильною ефективною армією – це забезпечення одного конкретного військовослужбовця.
Щодо намагань Ющенка з інтеграції в НАТО ще 2008 року
2008 рік був, але ніхто не заважав, і я це зробив – з країнами-членами НАТО ми побудували серйозний антитерористичний центр у нас в Україні, під Києвом. І він до цього часу є, і служить боротьбі з тероризмом у нас в країні, де навчаються найкращі фахівці українські по боротьбі з тероризмом.
Я не просто його збудував, я це зробив тому, що це наблизило нашу країну до Європейського Союзу і до НАТО. Тому я наголошую знову: треба конкретними діями на своїй території з нашими військовими і нашими фахівцями наближати країну до стандартів НАТО.
Щодо справжніх перспектив України в НАТО
Мої переконання і моя дія, це план відновлення миру, які я маю зараз, відпрацьовую по всій країні, але план відновлення миру для країни – це Національний план дій, який об’єднує і має об’єднати, вже, звичайно, в новій владі, обороноздатність, Збройні сили: справжні, сильні, навчені і забезпечені. Оборонна промисловість, яка працює на повернення економіки на шлях розвитку, справді не розкрадаючи бюджет, а його інвестуючи в національне виробництво і багато-багато інших дій, які об’єднані в справжній, повторююсь, Національний план дій. Для відновлення миру, для того щоб наші і війська, і економіка, а головне, громадяни – відчули, що країна стає сильнішою.
І другий блок питань в моєму плані відновлення миру – це нова Міжнародна угода про деокупацію, безумовно, всіх українських територій тимчасово окупованих. І в Донецькій, і Луганській областях, і в Автономній Республіці Крим. І найголовніше, що ця Міжнародна угода нова має гарантувати безпеку з нашими ключовими союзниками. Безпеку в Україні, безпеку українським громадянам. Міжнародні союзники, які, на моє переконання і з моїм досвідом – це, безумовно, мають бути і Сполучені Штати, і країни Європейського Союзу. Тому що змусити агресора піти з нашої землі ми можемо в складі, і будемо здатні, в серйозній міжнародній коаліції.
