Саркозі плюс Ле Пен: які сюрпризи готує Франція для України

– Що означає повернення екс-президента Франції Ніколя Саркозі у велику політику після тривалої перерви?

– Це залежатиме від того, як розсудять виборці. Якщо його обиратимуть із року в рік, із десятиліття в десятиліття, то це буде назавжди – доки не помре.

– Якщо на виборах переможуть праві сили, яких представляє Саркозі, якими тоді будуть українсько-французькі відносини?

– Праві сили відомі тим, що в них є відчутний пієтет до Росії. Якщо політичні соратники Саркозі скасують економічні санкції проти Росії і повернуться до нормальних відносин із РФ, це не може не зашкодити українсько-французьким відносинам.

Слабкість нашої держави не в тому – що хтось більше любить Росію, ніж Україну. А в тому – що ми не маємо свого позитивного порядку денного. В Україні дуже слабка торгівля із Францією. Також майже немає французьких інвестицій. А це означає, що відсутня основа для партнерства. Українська влада здебільшого не вибудовує відносини з міжнародними партнерами. А щоразу озирається на те, як відносини з іншими країнами можуть нам зашкодити.

Українським політикам варто думати над тим, на чому Україна базує свої відносини з Парижем. Подібної концепції, а тим паче цілеспрямованої роботи не особливо видно з боку України. Таке враження, що ми й самі не надто зацікавлені у відносинах із Францією. Утім, як і Франція – з нами.

– То в яких країнах-партнерах Україна зацікавлена найбільше?

– Немає таких європейських держав, до яких у нашої держави не було б інтересу. Європейський Союз – один із основних наших партнерів, від якого ми залежимо найперше фінансово. Адже Україна від ЄС отримує допомогу, без якої нашій державі важко звести кінці з кінцями.

Звісно, Франція – одна із країн, яка віддає в бюджет ЄС більше, ніж бере. Уже тому для нас вона є ключовим партнером саме в економічному сенсі. Натомість, в Україні немає потрібної бази для співпраці із Францією. Оскільки наша держава не орієнтується на французький бізнес і не намагається його притягнути до себе. А за таку увагу потрібно боротися. Адже світ – конкурентний, а Україна з точки зору інвестування посідає в ньому далеко не найпривабливіше місце.

– Україна погано заохочує іноземних інвесторів?

– Це така українська традиція. У нашій країні нема державницької позиції. Міжнародні відносини не можна налагодити тим, що українські посли ходитимуть до міжнародних бізнесменів і закликатимуть їх інвестувати в нашу економіки. Повинні бути певні економічні преференції. Або середовище, яке було би сприятливе для заохочення іноземних інвесторів.

Також Україні важливо мати базу даних тих самих інвестиційних проектів французькою. А це є специфікою Франції. Натомість, Україна своєю бездіяльністю створює враження – що Франція для неї просто не цікава.

– Франсуа Олланд може залишитися президентом Франції?

– Зараз не можу відповісти. Зарано про це говорити.

– Якщо обирати між Саркозі та лідером партії «Національний фрон» Марін Ле Пен, яка також підтримує путінську політику, хто з цих претендентів у президенти є найменшим злом для України?

– Насправді Марін Ле Пен постійно перебуває у лідерах в усіх політичних перегонах. Також голова партії «Національний фронт» має представництво в Європарламенті та парламенті Франції. Очікувано, і це не секрет, що крайні праві так само набрали популярність у Франції. Це частково реакція громадян на нездатність урядів вирішувати складні соціальні, економічні питання.

Саме тоді з’являються крайні праві популісти, які вказують на ворога. Або називають того, хто “в усьому винен”: арабів, негрів чи будь-кого іншого. У такий спосіб діють автори дешевих рецептів, які, як правило, ніколи не можна реалізувати. Проте вони популярні серед людей, які очікують простих відповідей на складні дилеми.

Про Марін Ле Пен відомо, що вона брала гроші в Росії на розвиток своєї партії. А це означає, що співпрацювати Україні з нею буде надто тяжко. Оскільки вона має сентименти до РФ. Але питання в іншому, що сама Україна пропонуватиме лідерці партії «Національний фронт»? Чи знову українські політики заведуть безкінечний плач і те, що нам постійно потрібно допомагати.

Це не є позитивний порядок денний Української держави, яка і за територією, і за населенням співмірна із Францією. За такої поведінки влади жоден міжнародний політик не сприйматиме Україну й жодного позитивного результату не буде. А звинувачувати саму Марін Ле Пен чи росіян, коли Україна сама нічого не зробила, щоб змінити ситуацію, не є правильно.

– Чому посол України у Франції Олег Шамшур сказав, що «нормандський формат» після президентських і парламентських виборів у Франції – примарна перспектива? 

– Бо праві партії мають шанси перемогти на виборах. Принаймні, про це наразі свідчать соціологічні дослідження. Поки що говорити про такий розвиток подій ще дуже рано. Ці сили йдуть на вибори під гаслами про необхідність відновлення співробітництва з Росією.

Це означатиме скасування санкцій, які є основним і єдиним інструментом ЄС проти РФ. Санкції показують те, що нормандський формат хоча би дещо ефективний. Якщо Європейський Союз, унаслідок приходу певних політичних сил до влади у Франції, втратить цей інструмент, то втратить сенс і «нормандський формат».

– Європа може відмовитися від нормандського формату?

– Нормандський формат буде просто неефективним. Він утратить будь-яку привабливість та інтерес для України передовсім.

– Що означає рішення французького парламенту скасувати економічні санкції проти РФ?

– Це поки що лише – заклик, політична декларація до уряду про необхідність реагувати на економічні виклики для Франції, пов’язані з обмеженням торгівлі з Росією. Ні більше і не менше.

– Якщо Франція відмовиться підтримувати Україну, яку позицію тоді займе ЄС, зокрема Німеччина?

– У самій Німеччині наступного року будуть вибори. Поки що важко прогнозувати, хто очолить там владу. Гіпотетично не можна вилучити, що буде аналогічна ситуація, як і у Франції.

Позиція ЄС консенсусна з усіх питань. ЄС погоджує свою позицію з усіми своїми учасниками. А тому такий гравець, як Франція може «упертися», тобто зайняти дипломатичну позицію, що санкцій проти РФ не має бути. Відповідно, ЄС цього не допустить. Санкції з Росії не зніматимуть.

– У США свої президентські перегони, у Франції – свої. До України їм нині мало діла. На кого з міжнародних союзників можемо розраховувати?

– За великим рахунком, Україна може розраховувати на всіх союзників. Та сама Франція. Хто би там не переміг, але не факт, що новий президент виступатиме проти допомоги Україні в певних економічних питаннях. В України, крім Російської Федерації,  відвертих ворогів немає. З усіма країнами ЄС можна співпрацювати.

– Як ви оцінюєте те, що за останніми соціологічними опитуваннями 79% французів підтримують Україну в конфлікті з Росією. Але водночас 71% вважають, що треба і далі продавати “Містралі” РФ?

– Люди розуміють, що справедливо, а що ні, але своя сорочка ближче до тіла. Так і українці повинні поводитися щодо інших народів. Власні інтереси – понад усе!

Альона Гулай