Влада Китаю багато років переслідує мусульманське населення Сіньцзян-Уйгурського автономного району, відправляючи тисячі людей у так звані "школи перевиховання" і табори з більш жорсткими умовами
Це просто в'язниці для неугодних. У таких місцях примусово утримують громадян Китаю, які сповідують іслам - без проведення слідства, без рішення суду, без пред'явлення звинувачень і яких-небудь обмежень терміну перебування. За оцінками ООН, в китайських в'язницях для мусульман може утримуватись до мільйона чоловік, пише "Нова газета".
Тим, кому вдалося вирватися з лап системи, розповідають про страшні тортури за стінами таких "шкіл".
Уйгурка з Синьцзяна по імені Турсунай перебувала у в'язниці 11 місяців — в 2017 і 2018 роках. За її словами, вона завжди мріяла жити там, де можна вільно пересуватися, одягатися, спілкуватися.
В Сіньцзяні, розповідає жінка, такого права у людей немає. Місцеві патрулі можуть у будь-який момент зупинити людину на вулиці, щоб перевірити документи.
"Вони пояснювали, куди нам можна ходити і їздити, а куди не можна; що нам можна робити і що заборонено. Ми для влади Китаю — ніщо, порожнє місце", - поділилася Турсунай.
Жінка додала, що проживши в Казахстані 5 років виникли проблеми з документами і міграційною службою, тому їй довелося повернутися в Китай. В один із днів їх з чоловіком зупинила поліція і у неї відібрали паспорт. Пізніше їй наказали з'явитися в діляниці забрати документи. Коли вона прийшла, її схопили і відвезли в "школу перевиховання".
"В той день вони заарештували тисячі уйгурів по всьому Сіньцзяну.
Я плакала і кричала. Потім перестала — боялася наглядачів зі зброєю. Крім них за нами стежили відеокамери. Вони були всюди", - повідомила жінка, яка вижила..
Умови були жахливі: двоярусні ліжка, як у звичайному інтернаті і постійна нестача їжі.
Турсунай згадує, як з мечеті до них приходив мулла і переконував у тому, що Бога немає, а релігія - зло.
Пізніше на території "школи" вирубали ліс і побудували на його місці велику будівля. Це був табір. Він відрізнявся від школи порядками та умовами утримання. Всі двері залізні. У маленьких камерах — по 12-14 жінок. Туалет — один на весь табір.
"Кожен день наглядачі влаштовували допити. Вони намагалися з'ясувати, в яких заборонених спільнотах я була в Казахстані, з якими терористичними організаціями пов'язана. Мені нічого було відповісти, тому мене били — в основному по животу і голові. Били так, що я не могла встати на ноги. У мене відкрилися рясні кровотечі. У липні 2017 року через те, що я постійно втрачала свідомість, мене звільнили", - поділилася Турсунай, зазначивши, що від таких тортур тепер ніколи не зможе мати дітей.
Нагадаємо, життя, навчання і робота в Китаї: чого чекати українцям, "Ти ніби потрапляєш на Марс"
А ще Politeka писала, що в мережі показали звірства російських силовиків на мітингу
Також Politeka повідомляла, Путін таємно замучив українських заручників: «У списках на обмін їх більше немає»
