Два ключові моменти у справі Стерненка, що й зумовили резонансність цієї події, назвав у програмі «Романенко. Бесіди» засновник Київської школи державного управління Віктор Андрусів
«Ця справа взагалі не про Стерненка», - каже передусім експерт. На його місці, як зазначає Андрусів, могла бути би інша людина з іншим ім’ям та прізвищем, але це нічого б не змінило. «Все, що навколо неї відбувається - це все явний маркер, який я називаю “Чому в Україні нічого не вдається”». У приклад він наводить справу Гонгадзе та Героїв Небесної Сотні, що так само резонансно прогриміли у свій час.
Андрусів вбачає кілька аналогічних складових у всіх цих ситуаціях та прослідковує періодичність їх повторення в часи різної влади.
Одним складником є непряма роль влади, адже причетність управління в таких ситуаціях зазвичай важко довести. «Це гра системна, є система, яка показує що насправді її керівництво нею не управляє», - констатує експерт. З огляду на це зовсім нелогічним йому видається вихід з протестом на Банкову.
Другим моментом є те, як відреагує громадськість, але в Україні це доволі передбачувано. «Активна частина суспільства, яка в принципі в Україні всі свої проблеми вирішує в один спосіб - вийти на вулицю», - коментує Андрусів. Водночас експерт засуджує емоційні заяви про нечесність судді та ведення справи взагалі, адже до ув’язнення Стерненка громадськість претензій ні до кого не мала. На його думку, кейс Стерненка зумів так мобілізувати людей через їхні егоїстичні звички все проектувати на себе.
«Люди думають, що ми були на Майдані, ми виступали за якісь свої цінності, але тепер загрожують цим цінностям і, фактично, загрожують нам», - застерігає Андрусів.
Експерт у справі Стерненка бачить прояв слабкості влади та егоїзму розваленого суспільства, якому бракує лідера для цього протесту. «І оці такі два полюси тримають Україну в цій точці невагомості», - підсумовує він.
Також Андрусів радить розглядати кейс Стерненка з історичної точки зору, з висоти 30 років незалежності. «Ми начебто виграли Майдан, а тут ми знову як на Майдані. А що ж ми тоді виграли в 2014 році?», - питає він.
Нагадуємо, Дробович вважає оцінку Революції гідності 2014 року вірною, але запізнілою.
Раніше Politeka повідомляла про те, що футуролог Длігач сумнівається у перемозі революції.
