Як сталося, що Борис Патон безперервно очолював Національну академію наук упродовж більше, ніж півстоліття, навіть у переддень свого сторіччя? Про це у програмі Євгена Рибчинського «Ще не вмерла» розповів колишній народний депутат і міністр освіти й науки, президент НУ «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт.
«Борис Патон народився в той день, коли відбулися перші збори ради тієї Академії наук України, яка стала нашою Національною академією наук. І він очолював її досить довго, з 1962 року. Ми розуміємо, що Борис Патон – це геніальний дослідник і організатор науки. Тут немає сумніву. Але, якщо ми говоримо про часи незалежності, його останній внесок – це збереження інфраструктури наукових досліджень у 90-х роках. Тому що в цей час це можна було втратити повністю. Це була та консервативна позиція, яка мала позитивний ефект. Але пізніше цей консерватизм, що нічого не змінювати, уже тільки шкодив», - каже Квіт.
Тому що неможливо повернутися в радянські часи, передусім, з точки зору фінансування наукових досліджень, продовжує він.
«Тобто гроші повинні бути, але вони не можуть потрапляти в той спосіб, як це робилось у 90-ті роки. Це може спиратися лише на успіх національної економіки, має бути зовсім інша структура наукових досліджень і, що дуже важливо, має зближуватися система вищої освіти і система наукових досліджень», - каже Квіт.
Нагадаємо, Пам'яті Бориса Патона: топ-5 видатних цитат великого українця
Як повідомляла Politeka, смерть наздогнала Бориса Патона на 102-му році життя.
