Влада України пропонує прийняти більш жорсткі норми щодо проведення екомодернізації, ніж того вимагають Директиви ЄС і ніж ті, що діють в самому ЄС
Але виконання таких норм викрутить бізнесу руки, тому законопроект про промвибросах (4167) повинен бути істотно доопрацьований. Про це заявив президент ВП "Укрметалургпром" Олександр Каленков, коментуючи зміни до проекту, який вже двічі відправлявся на доопрацювання.
"Ті ж граничні терміни. Багато чого (при доопрацюванні-Ред.) було враховано, в тому числі додали два роки. Але в Європі взагалі немає граничного терміну! Там вказується, що якщо є необхідність отримати відстрочку, то ця відстрочка дається. Більше того: багато підприємств – у Європі, у Східній Європі, які проходять цей процес – 15-20 років, вони його досі не завершили. І у них зараз викиди більші, ніж у наших ндтм. У тому числі у коксохімічних підприємств. Так що у нас в проекті більш жорсткі вимоги, ніж в самій Європі", - розповів Каленков.
Він також звернув увагу на ситуацію з довідником НДТМ, підкресливши: не слід сліпо копіювати Європейський збірник, оскільки в Україні теж виробляється необхідне для екомодернізації обладнання і воно дешевше закордонного.
"Дуже часто у нас є можливість проводити свою модернізацію, в якій так, можуть відрізнятися ці нормативи викидів. Але в директиві Євросоюзу, я нагадаю, головний упор на те, що рекомендовано застосовувати Ндтми, якщо це економічно доцільно. Ми ж цю економічну доцільність весь час втрачаємо. А це те, що має бути враховано», - сказав Каленков.
Крім того, експерт вважає, що існуючі в даний час екологічні нормативи повинні бути продовжені до вступу в силу нових НДТМов.
"Давайте врахуємо максимально ці вимоги і не будемо робити умови Україні жорсткіше, ніж вони були в Європі», - підкреслив Каленков.
Раніше гендиректор Центру екології та розвитку нових технологій Владислав Антіпов заявляв, що законопроект про зниження промислових викидів (4167) не повинен виставляти вимоги до модернізації жорсткіше, ніж того вимагають європейські директиви, його необхідно доопрацювати з урахуванням зауважень бізнесу.
У свою чергу координатор Комітету екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко підкреслила: екомодернізація в країнах ЄС проводилася за потужної підтримки держав, які надали підприємствам понад 450 млрд євро, а в Україні її хочуть провести виключно за рахунок бізнесу.
