Вчені з’ясували природу і призначення загадкових структур в людському мозку, що іменуються перінейрональними мережами, які не давали спокою науковому співтовариству з 1893 року
Група вчених з Університету Вірджинії на чолі з Гаральдом Сонтхаймером (Harald Sontheimer) визначила, що ці мережі модулюють електричні імпульси в мозку. Більш того, вони виявили, що судоми можуть виникати в разі розчинення мереж. Результати роботи опубліковані в журналі Nature Communications.
Спочатку дослідники зробили це відкриття на мишах, які страждають на епілепсію, викликану смертельним раком мозку – гліобластомою, першим симптомом якого часто стають судоми. Гліобластома – єдиний вид раку, зростання якого обмежено простором. Оскільки череп блокує рак від розширення назовні, пухлина продукує збудливий хімічний нейромедіатор (глутамат) в надмірній кількості, який вбиває сусідні здорові клітини, щоб звільнити місце для росту.
Крім глутамату, пухлина секретує фермент, спрямований на знищення навколишнього позаклітинного матриксу – гелеобразної речовини, яка утримує клітини мозку на місці. Гліобластоми дуже злоякісні і відомі тим, що здатні поширюватися в організмі. Виділяється фермент – свого роду ніж, який ріже ракові клітини, дозволяючи їм вільно переміщатися.
На свій подив учені також спостерігали, як фермент атакує перінейрональні мережі, загорнуті навколо пригнічують ГАМК нейронів (Гамма-аміномасляна кислота), які допомагають запобігти нападам епілепсії.
Італійський нейробіолог Камілло Гольджі (Camillo Golgi) першим виявив перінейрональні мережі в 1893 році, але тоді він неправильно зрозумів їх функцію. Гольджі назвав мережі «корсетом» і сказав, що вони, швидше за все, перешкоджали обміну повідомленнями між нейронами. Дослідження Сонтхаймера це спростовує. Вчений, навпаки, виявив, що мережі підтримують обмін повідомленнями. Нейрони, покриті перінейрональнимі сітками, мають меншу ємність мембрани і здатність зберігати електричний заряд, а значить, можуть запускати імпульс і перезаряджатимуться до двох разів швидше, ніж несетчатие нейрони.
Коли ж вони раптово втрачають свої періневральние мережі, результати можуть бути катастрофічними: застосувавши цього ферменту до мозку без пухлини, вчені побачили, що самої ферментативної деградації перінейрональних мереж було досить, щоб спровокувати судоми – навіть коли нейрони залишалися недоторканими.
Тепер увага дослідників зосереджена на тому, яку роль періневральние мережі можуть грати в інших формах придбаної епілепсії – наприклад, в результаті травми голови або інфекції головного мозку, – що наблизить їх до створення дієвих ліків.
«Ми вирішили 125-річну таємницю неврології! Ось що таке фундаментальна наука – зберігати відкритим і уважним розум і відповідати на старі і нові питання», – каже Сонтхаймер.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 50 мільйонів людей у всьому світі страждають на епілепсію, третина з яких не сприйнятливі до відомим антиепілептичних процедурам.
Нагадаємо, в лікуванні невиліковної хвороби зроблено справжній прорив.
Як повідомляла Politeka, з’явилися поради, що робити, якщо печінка стала погано працювати.
Також повідомлялося, що відбувається з пам’яттю, коли ви сумуєте.
