Рішення Ізраїлю розпочати процедуру визнання «геноциду» вірмен задумувалося як політичний сигнал Туреччині, але поставило під загрозу відносини з одним із найважливіших партнерів єврейської держави – Азербайджаном. Після того як 28 червня ізраїльський уряд одностайно схвалив резолюцію, для завершення процедури залишалося отримати підтримку Кнесету. Однак жорстка реакція Баку, звернення представників єврейської громади та застереження ізраїльських експертів змінили перебіг подій. В Азербайджані ініціативу назвали переходом червоної лінії, після чого її подальше просування, за неофіційною інформацією, було призупинене.

Про це пише на Censor.net політичний оглядач Світлана Кушнір.

Рішенням розпочати процес визнання «геноциду» вірмен Ізраїль мав намір чинити тиск на президента Ердогана у відповідь на його жорстку антиізраїльську риторику та звинувачення у «геноциді» у зв'язку з війною в Газі.

Однак ця ініціатива безпосередньо суперечила інтересам Азербайджану — найближчого союзника Туреччини та стратегічного партнера Ізраїлю. 29 червня Міністерство закордонних справ Азербайджану жорстко засудило ізраїльську ініціативу та назвало політизацію подій 1915 року неприпустимою: «Подібні кроки слугують не примиренню, а подальшому поглибленню суперечностей і перешкоджають зусиллям щодо досягнення сталого миру в регіоні. Ми закликаємо уряд Ізраїлю переглянути ухвалене рішення».

Окрім офіційного Баку, проти резолюції відкрито виступили представники єврейської громади Азербайджану, а також низка політиків і експертів в Ізраїлі. 30 червня головний рабин сефардської громади Баку Замір Ісаєв звернувся до депутатів ізраїльських партій ШАС і «Ягадут га-Тора». Він закликав їх враховувати можливі наслідки визнання «геноциду» вірмен для відносин з Азербайджаном та єврейської громади країни: «Азербайджан — один із найближчих і найвідданіших друзів Ізраїлю та є прикладом мусульманської країни, яка протягом багатьох років обирає шлях дружби й поваги до єврейського народу». До нього приєдналися багато інших лідерів єврейських громад і громадські діячі.

У результаті, за неофіційною інформацією, Ізраїль призупинив процес визнання «геноциду» вірмен, взявши до уваги жорстку позицію Баку та можливі наслідки для двосторонніх відносин.

Ізраїльська ініціатива показала, наскільки серйозним чинником у зовнішньополітичних розрахунках його партнерів став Азербайджан. Баку не обмежився дипломатичним протестом, а задіяв політичні, громадські та експертні зв’язки, домігшись фактичної зупинки процесу. Цей епізод підтвердив: рішення, що зачіпають інтереси Азербайджану та його союз із Туреччиною, вже неможливо ухвалювати без урахування можливої реакції Баку.