За місяць до візиту азербайджанського міністра зовнішніх справ до Києва президент Ільхам Алієв закликав українців ніколи не погоджуватися на окупацію та підтвердив підтримку територіальної цілісності, суверенітету й непорушності кордонів України. Для Азербайджану ця позиція має і власний історичний контекст: країна десятиліттями жила в умовах конфронтації на Південному Кавказі. В Україні тим часом готується до виходу скорочена версія дослідження Kuzari «Зникла цивілізація – непомічена катастрофа», присвяченого витісненню тюркського населення з території сучасної Вірменії та ролі Москви в цих процесах.

Про це пише Телеграф.

За місяць до візиту президент Азербайджану закликав українців ніколи не погоджуватись на окупацію. «Ми завжди підтримували, підтримуємо та підтримуватимемо територіальну цілісність України, її суверенітет, непорушність її кордонів», - додав Алієв.

Одночасно з поглибленням співпраці Баку і Києва, особливо примітний вихід короткої версії книги Kuzari, що готується в Україні, «Зникла цивілізація — непомічена катастрофа». Це документальне дослідження забутої катастрофи Південного Кавказу, основу якої складає багаторічна імперська політика Москви. У книзі йдеться про відносно нещодавнє «зникнення» тюркської цивілізації в цьому регіоні. Під "зникненням" тут мається на увазі не метафора. За цим словом стоять кілька хвиль насильницького витіснення тюркського населення із території сучасної Вірменії. Сотні тисяч людей були змушені залишити свої будинки. Ще близько 150 тисяч у радянський період зазнали організованого переселення та депортації. Окремою, найкривавішою сторінкою є масові вбивства мусульманського населення, кількість жертв яких оцінюється у понад 250 тисяч осіб.

Спочатку в продаж надійде скорочена версія дослідження — компактніша і зручніша для першого знайомства з книгою. Тим, хто хоче ознайомитися з повною версією дослідження вже зараз, є електронна версія на офіційному сайті книги: perishedcivilization.com.

Ключове місце у дослідженні займає роль Москви у цій катастрофі. Саме після встановлення російського контролю над регіоном розпочалася цілеспрямована зміна етнічної карти регіону.

Позиція Алієва щодо України звучить особливо виразно на тлі власного досвіду Азербайджану, для якого питання територіальної цілісності десятиліттями залишалося принциповим. Дослідження Kuzari водночас звертається до глибших причин конфронтації на Південному Кавказі й пов’язує їх із багаторічним російським та радянським впливом. Позиція Баку щодо України залишається окремою сучасною лінією, тоді як книжка Kuzari розповідає про інший пласт – історію кордонів, насильницького витіснення та зовнішнього втручання на Південному Кавказі.