— У вас були в дитинстві якісь захоплення?
— Звичайно! У юнацтві я захоплювався фотографією.
— А потім?
— А потім мама її знайшла і сховала.
Дзвінок. Фіра відкрила двері. На порозі стояв Боря і простягав їй букет квітів.
— Ой, вей! – вигукнула Фіра, – за шо мені така радість, і це перший раз за двадцять років?!
— Фірочко, ти сьогодні помилуйся ними, а завтра ми подаруємо букет на весілля Аллочці.
— Дивний якийсь цей наш новий співробітник: приходить – не вітається, йде – не прощається.
— Нічого дивного: у нього мати — наша заступник директора, а батько — англієць.
Мама на кухні готує обід. Вбігає Ізя і починає нити:
— Мамо, купи Тойоту…
— Ізя не заважай, я не куплю!
Ізя знову:
— Ма, ну купи Тойоту!
Мама не здається:
— Ні! Не хочу! І взагалі, піди на вулицю і там продавай…
— Геннадій Іванович, дозвольте до вас звернутися, як до керівника?
— Петрович, давай вже без формальностей. Я знаю тебе десять років. Пропоную перейти на «ти».
— Ну, ти, Гено, і мудак!
— Так, переходимо знову на «ви»…
Ми з друзями домовилися поїхати на базу відпочинку. Один з нас дуже спізнюється.
— Вован, ти де?
— Ось вже в автобусі їду!
— Шкода, хотіли сказати, щоб ти каструлю взяв.
— А, не проблема, зараз візьму.
У дитинстві я чарівно гаркавив. Коли батьки для приколу запитували мене, ким я хочу бути, я гордо відповідав: “Говнолижником!” Пройшли роки, я виріс, але на лижах ходжу огидно. Хоч одна мрія дитинства здійснилася…
Чоловік купив дружині кілька однакових трусиків одного кольору.
— Вони ж зовсім однакові! Навіщо ти їх купив? Люди подумають, що я не змінюю спідню білизну!
— Які люди?
Прикольна зараз мода у молоді: голі щиколотки, а на шиї плед. Він, мабуть, потрібен, щоб вбирати соплі. Іншого пояснення не знайшла.
Нагадаємо, Медведєв став посміховиськом разом із Роскосмосом: «літайте мовчки».
Як писала Politekа, у Путіна готують помсту Google через Крим: «згадали про конституцію».
Також Politeka повідомляла, що у Росії діти втрачають свідомість від голоду: «держава не просила народжувати».
