Новий закон про освіту в Україні не обмежує права національних меншин, а навпаки, дає їм додаткові можливості.
Про це оголосив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у рамках заходів під час “Ризької конференції-2017”.
Закон про освіту: скільки дітей навчається мовами нацменшин“Освітня реформа цілком відповідає нашим обіцянкам. Наведу звичайний приклад поточної ситуації. Рік тому я відвідував представництво в Закарпатті, я вітався з людьми і деякі люди ніяк не могли відповісти мені по-українськи”, – сказав голова МЗС.
Він підкреслив, що точка зору України міститься не в тому, щоб обмежити виховання на мовах національних меншин, а в тому, що певна кількість предметів зобов’язана викладатися українською.
“З іншого городяни України, в якому місці говорять в основному угорською чи румунською, ніяк не зможуть поступити в інститут, не зможуть служити в армії або зайняти державну посаду … І це ще питання державної цілості. Ідея цього закону, – ніяк не обмежити когось, а збільшити можливості для всіх, притягати всіх до публічної життя”, – сказав голова Мзс.
Віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, який брав участь у заході спільно з Климкиным повідомив про те, що в наданій ситуації потрібно розглянути утворилася обстановку.
“Звичайно, в даній ситуації необхідний діалог між Україною і ЄС, коли одна з країн-членів висловлює стурбованість, щоб прояснити спірне питання”, – сказав він.
Нагадаємо, як раніше писала Politeka, деякі зміни, які передбачає новий закон «Про освіту», викликали негативну реакцію у держав-сусідів України. Зокрема, Угорщина, Румунія, Молдова та Росія висловили невдоволення у зв’язку пунктом закону, який передбачає, що мовою, на якій школярі здобувають освіту в Україні, є державний.
Слід зазначити, що новий Закон передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але у відповідності з освітньою програмою одна або декілька дисциплін можуть викладати на двох або більше мовами.
Джерело: “Європейська правда“
