За даними Державної служби статистики, кожен четвертий українець економить на продуктах
Цього року показники покращилися, порівняно з 2016-м роком, але до цифр 2013 року українці зможуть повернутися не раніше, ніж через п’ять років.
В рамках дослідження, яке проводиться раз на два роки, Держстат опитав 13 тисяч сімей протягом 2017 року (у всіх регіонах, крім Криму та окупованій частині Донбасу). За підсумками, близько 95% опитаних українців назвали ознаками бідності відсутність таких можливостей: хоча б через день споживати страви з м’яса і риби, не відмовляти собі в найнеобхідніших недорогих продуктах харчування, раз в п’ять років оновлювати одяг і взуття для дорослих та дітей, купити холодильник, телевізор, пральну машину і телефон.
Також народу не вистачає житла з ремонтом, водопроводом, ванною або душем. Величезна кількість респондентів хочуть збільшити житлову площу, оплачувати рахунки за житло і послуги своєчасно, обігрівати житло протягом опалювального сезону, оплачувати послуги лікаря (крім стоматолога), а також мати необхідні кошти на лікування або життєво важливу хірургічну операцію. Найбільше люди скаржилися на брак грошей на поточні витрати – таких респондентів виявилося 60% (в 2015-му – 64%), на неможливість щось відкласти для сімейного відпочинку – 52% (було 55%), на брак коштів для серйозного лікування – 30-27% (32-27%), на відсутність авто – 29% (29%), на відсутність в їх населеному пункті закладів, які надають побутові послуги, – 20% (22%) і екстрену медичну допомогу – 15% (15 %), на відсутність комп’ютера – 14% (15%). Про те, що доводиться економити на харчуванні, повідомили 25% (у 2015 році – 28%) опитаних. У Закарпатській, Івано-Франківській, Черкаській, Сумській, Херсонській та Вінницькій областях таких найбільше – 31-34%, а на Київщині, Рівненщині та Полтавщині найменше – 7-12%.
На відсутність нормального житла скаржиться кожен десятий, при цьому у 5% сімей на людину припадає менше 5 кв. м житлоплощі. Але навіть там, де “квадратів” вистачає, в середньому 21% населення не мають в будинку “зручностей” (було 22%), 17% – ванною (19%), 15% – водопроводу (17%). Найбільше таких на Закарпатті – 39%, найменше на Київщині – 11%. Економісти згодні, що за останні два роки життя людей трохи покращилася, але вона поки не дотягує до рівня 2013 року.
“Кризу, викликану війною, подолано, але жити, як в 2013-му, середній українець зможе лише після 2023 року” – прогнозує президент Украналітцентра Олександр Охрименко.
Також Охрименко повідомляє, що “менше стане тих, кому не вистачає на поточні витрати, а за іншими статтям – відпочинок, лікування, дорогі покупки – не доводиться ждть поліпшення, так як медичні послуги, відпочинок і особистий транспорт дорожчають швидше, ніж ростуть зарплати” .
У минулому році річний дохід середнього жителя України склало 43 592 грн, або 3633 грн на місяць. Про це повідомляє Державна служба статистики. Це на 6% (218 грн / міс.) Більше, ніж в 2016-му. Найвищі річні доходи в Києві – в середньому 111,7 тис. Грн на кожного жителя столиці, найнижчі – в Луганській області, всього 14 тис. На рік на людину. Луганщина – єдиний регіон, де люди стали жити бідніше, ніж в 2016 році (доходи впали на 0,9%). У той же час, доходи середньої сім’ї складаються з зарплати на 46%, прибутку від ведення бізнесу – на 18%, пенсій і соцдопомоги від держави – на 36%. При цьому майже половина держвиплат – це соцдопомогу малозабезпеченим.
Витрати перевищують доходи, як в середньому по країні, так і в більшості областей. Всеукраїнські витрати за минулий рік склали майже 2,545 трлн грн, а доходи – майже 2,476 трлн грн, що на 69 млрд більше заробленого. Експерт Охріменко пояснює, що перевищення витрат над доходами пов’язано з тіньовою економікою та валютними надходженнями від заробітчан, що не фіксується офіційною статистикою.
Життя від зарплати до зарплати давно стало реальністю для більшості українців. Перевірені десятиліттями поради підкажуть, на чому можна заощадити гроші.
Здоровій економії допоможуть п’ять порад, як відкласти гроші на новорічні свята і на чому можна заощадити гроші.