Екстрені служби в Україні: як додзвонитися в швидку, поліцію, газову і пожежну служби

Здавалося б, що може бути складного в тому, щоб викликати швидку, або міліцію, адже нас ще зі школи цього вчать. Але не все так просто. В Україні екстрені служби — китайська рулетка, є шанс, що пощастить, але в будь-який момент хисткий механізм може дати збій.

«План переходу на перспективну систему нумерації телефонної мережі загального користування України» запрацював досить давно, і замість звичних раніше «01», «02», «03» і «04» діють такі номери:

• 101 — «пожежна» («служба порятунку МНС України»);
• 102 — поліція (раніше «міліція»);
• 103 — швидка допомога (скора);
• 104 — аварійна газова служба.

Ці номери дійсні для будь-якого оператора мобільного зв’язку, будь то Vodafone (Водафон), Київстар або Life. Зрозуміло, дані номери безкоштовні, телефонувати можуть навіть ті, у кого мінус на рахунку. Також додзвонитися на номер служби екстреної допомоги можна без сім-карти.

У 2009 році Україна скористалася прикладом західних друзів і ввела єдиний номер для звернення до екстрених служб, адже іноді бувають ситуації, коли потрібно викликати всіх і відразу (наприклад, підрив газу зловмисником, є поранені). Цей номер «112». Зателефонувавши за ним, потрібно буде відповісти оператору на ряд коротких і чітких питань, бажано, якщо відповіді підготувати заздалегідь, наприклад, подивитися адресу, де сталася трагедія.

Універсальний номер 112

Даний номер варто запам’ятати, адже він використовується більшістю країн світу як «екстрений». Ініціатором такого нововведення була Швеція. У 1991 році Рада Європи всіма руками підтримала проект. У 1998 році для закріплення «112» була прийнята директива 98/10ЕС.

Головна функція «112» — невідкладно надати допомогу всім, хто її потребує. Крім «універсального», в ЄС паралельно існують і інші номери рятувальних служб, наприклад:

• 997 — поліція;
• 998 — пожежна;
• 999 — швидка допомога.

Деякі країни, дотримуючись загального «універсального» номера, не забувають і про індивідуальні, персональні телефони служб спеціального призначення. Так, в деяких країнах, як і в Україні, діють і інші номери екстрених служб. Це життєво необхідно, тому що не виключені збої в роботі комунікаційної служби «112». Наприклад, у Франції діють такі номери:

• 15 — швидка;
• 17 — поліція;
• 18 — пожежна частина.

У Швеції, Ісландії, Данії і деяких інших країнах немає персональних номерів екстрених служб, але при цьому, «112» працює як швейцарський годинник.

Універсальний номер 911

У Сполучених Штатах Америки та в Канаді діє єдиний універсальний номер «911», який об’єднує між собою служби швидкої, поліції та інших структур. Диспетчер такої служби не рідко є або поліцейським, або медиком, і здатний не просто прийняти дзвінок, але і підказати, що робити.

Важливо: якщо ви зібралися їхати в чужу країну, по якихось особистих справах, варто потурбуватися про те, щоб попередньо дізнатися їх екстрені номери.

Як прискорити виклик невідкладної допомоги з мобільного телефону

«Екстрена» служба тому так і називається, що повинна оперативно реагувати на виклик громадян і в лічені хвилини прибути на місце події. Однак величезна кількість часу йде на дзвінок і переадресацію виклику. Наприклад, ви подзвонили в службу швидкої допомоги, але потрапили до обласного центру, де після хвилинного діалогу вас перенаправляють на відділення вашого населеного пункту, далі знову починається діалог зі «збирання» інформації. Щоб хоч якось прискорити процес, можна:

• заздалегідь підготувати потрібну службі інформацію і озвучувати її без питань оператора (про питання згадаємо далі);
• дзвонити відразу на відділення необхідного населеного пункту або району (для цього потрібно з мобільного почати номер з «0», потім вписати код міжміського зв’язку потрібного міста і короткий номер служби, але вже без «1»).

Таким чином, ви заощадите багато часу на переадресації виклику з місця на місце.

Що робити, якщо викликати екстрену службу з мобільного телефону не вдається

Щодня від безлічі українців в різні правоохоронні інстанції, а також на різні форуми надходять гнівні тиради про «кульгаву» роботу диспетчерської служби екстреного виклику. Ситуацій буває багато:

• не встановлюється зв’язок;
• йдуть короткі гудки і нічого більше;
• ніхто не знімає трубку;
• оператор не здатний перенаправити виклик в потрібне місце і т.д.

Що ж робити в такому випадку?

Варіант перший. У кожного завбачливого громадянина, серед номерів в телефонному довіднику обов’язково повинні бути записані номери районних служб. Додзвонитися до них виходить практично в 100% випадків. Далі вони оперативно повинні передати справу уповноваженим службам за місцем події.

Другий варіант — скористатися чужим, бажано стаціонарним телефоном кого-небудь в окрузі. Магазини, супермаркети, сусіди, автомобілісти, прості перехожі — у всіх є з чого подзвонити, і цим можна скористатися.

Варіант третій. Якщо «112» не працює, всі короткі номери також «мовчать», шукати інший телефон немає коли, можна спробувати скористатися довідковою службою — «109». Якщо до них все ж вийти додзвонитися, у них можна попросити про допомогу — або перенаправити в потрібну екстрену службу, або здійснити дзвінок самостійно, наприклад, оперативно вказавши проблему і адресу. Будь-який оператор не відмовить вам в такій послузі, особливо, якщо ціна питання — чиєсь життя.

Також можна спробувати зателефонувати за іншими номерами, які закріплені за конкретною областю або містом. Так, наприклад, номери для Києва:

• довідкова невідкладної допомоги —1503;
• медична допомога — 1555;
• довідкова (надання інформації) — 170;
• місцеві пости поліції — 126;
• автоматичний відповідач вузла спеціальних служб — 178;
• мед. послуги — 580;
• довідковий центр «Здоров’я» — 1583.

Екстрені номери в місті Харків

Якщо «лотерея» зі «112» або стандартними короткими номерами була програна, не варто панікувати. Є також ряд номерів, за якими можна звернутися по допомогу. У Харкові таких номерів дуже багато:

• швидка МЦ «Еввіва» (працює цілодобово) — 700-33-03;
• швидка МК «Борис» (цілодобова) — 15-22, (057) 349-50-60;
• приватна швидка — 10603;
• головне управління з надзвичайних подій — 700-30-90;
• оперативно-рятувальна служба в Харкові — 706-43-07;
• рятувально-водолазна — 707-02-61, 707-02-62 і т.д.

Можна звернутися навіть по вузькоспеціалізовану медичну допомогу, наприклад, до ЛОРа в лікарню №30 по вул. Гуданова 5/7 — 704-14-94.

Екстрені номери в Запоріжжі

Якщо не виходить додзвонитися в «103», можна спробувати звернутися в конкретну частину лікарні, наприклад, в центральну диспетчерську службу (для Запоріжжя — 15-03), або в консультативну (для отримання вказівок, як самостійно вирішити проблему — 34-51-10).

Важливо: номери телефонів екстрених служб можуть змінюватися (крім основних, вони діють на постійній основі), актуалізуйте свій довідник, щоб не шукати потрібний номер в критичній ситуації.

Якщо проблема має глобальний масштаб, можна звернутися до чергового штабу міської аварійно-рятувальної служби (в Запоріжжі це — 62-63-71).

Також рекомендуємо мати завжди при собі номери найближчих відділень лікарень, наприклад, Запорізька міська лікарня №5:

• приймальне відділення — 233-11-37
• травмпункт — 233-71-12
• довідкова — 34-74-61, 34-54-48

Маючи такі номери, можна не тільки звернутися по допомогу, але і дізнатися, як справи з потерпілим.

Екстрені номери в Дніпрі

Велике місто, таке як Дніпро, складається з безлічі мікрорайонів, на яких працюють окремі ділянки екстрених служб. Додзвонитися до них безпосередньо можна, тільки якщо у вас є їх телефон. По-іншому доведеться тільки через головний центр, з перенаправленням і зайвою втратою дорогоцінного часу. Основні номери екстрених служб в Дніпрі:

• МНС Дніпра — +380 (562) 47-16-63;
• поліції (як правило, номера не змінювалися ще з часів «міліції») — 744-42-09;
• пожежного відділення (пожарки) — 770-18-91, 744-25-87;
• міської швидкої допомоги — 726-43-394;
• швидкої для жителів ж/м Ігрень — 753-43-02;
• швидкої для жителів селища Таромське — 749-50-81 (невідкладна допомога), 749-50-92 (станція швидкої), 749-51-60 (приймальня швидкої);
• СБУ — 744-85-19.

Як потрібно діяти під час надзвичайної події

Як правильно викликати швидку, пожарку, поліцію або газову? Здавалося б — це елементарно, але коли стикаєшся з серйозною стресовою ситуацією, «допомога» стає «прмощь», «номер» — «Носер», а «швидка допомога» — «скораяпомощь», «скорач помащь», «скороя допомогіа», «допамога», «плмощь» і т.д. Мова плутається, слова вилітають з голови, спостерігається просторова дезорієнтація. Це загрожує тим, що диспетчер довгий час буде «витягати» інформацію з абонента, поки не отримає хоча б адресу і суть події.

Як себе вести і правильно викликати рятувальників (допомогу):

1. Намагаємося абстрагуватися (відлучитися) від ситуації, взяти себе в руки і прибрати паніку, так думки стануть ясніше і раціональна складова візьме верх над емоціями.
2. Говоримо фактами, коротко, конкретно і по суті, а не емоціями. Наприклад, замість слів: «мені страшно, врятуйте мене», як це часто буває, потрібно говорити: «озброєний злодій в будинку, адреса така-то, звати мене так-то».
3. Не потрібно кидати слухавку, спецслужби в стані обчислити ваше точне розташування. Це допоможе направити загін в потрібну точку.
4. Не варто сподіватися, що телефон вас врятує. Поки рятувальники приїдуть, пройде певний час. Думайте самі, як вибратися з конкретної ситуації. Згадуйте, чого вчили на уроках основ охорони здоров’я. Наприклад, якщо це пожежа, варто повзти до виходу по підлозі, прикривши рот і ніс вологим рушником.
5. Знайте, про що будуть питати в диспетчерській. Швидкі і короткі відповіді значно прискорять процес.

Важливою також є не тільки поведінка під час екстреної ситуації, а й готовність до неї. У телефонах кожного українця мають бути різні номери швидкої, поліції і пожежної. Такі для кожного міста свої. Знайти їх можна за кілька хвилин, запитавши у Гугла.

Які питання задають диспетчери екстрених служб

Кожна спецслужба, якщо вона не універсальна, як «112», має ряд загальних і індивідуальних стандартних запитань. Ознайомившись з можливими питаннями, які задають диспетчера, ви зможете максимально скоротити час на непотрібну дискусію і дозволити оператору відправити вам порятунок.

1. «Де ви перебуваєте», або «назвіть де саме сталася подія». Одине з тих питань, які ви однозначно почуєте від представника екстреної служби. Якщо ви не знаєте точної адреси, і немає можливості дізнатися, не варто панікувати, ваше місце положення вирахує комп’ютер.
2. «Що сталося», або «назвіть причину звернення». Для диспетчера необхідно точно встановити проблему. Якщо ви телефонуєте, бо на вулиці комусь стало погано, можливо, потрібно буде відповісти на декілька другорядних питань, таких як: «що сталося з хворим», «опишіть стан потерпілого». У такій ситуації, потрібно описати загальні симптоми, наприклад, судоми, болі в області серця. Якщо ж причина звернення пожежа, потрібно хоча б приблизно назвати об’єкт горіння, масштаб, наявність потерпілих.
3. «Як вас звуть», «скажіть ваш номер телефону». Інформація про заявника, найчастіше, є обов’язковою. У режимі «інкогніто» звертатися в служби порятунку варто вкрай рідко, і тільки в певних випадках, бо виклик може бути проігнорований, розцінений як фейковий.

Деякі питання спрямовані на те, щоб зрозуміти, чи не фейковий це дзвінок. Так, хулігани систематично направляють машини спеціальних служб за помилковими викликами. Деякі можуть зателефонувати «для сміху», запитати прогноз погоди.

Крім питань, диспетчер повинен дати короткі вказівки, що робити і як поступати. Варто виконувати вказівки фахівця, але ні в якому разі не варто забувати про те, що конкретна ситуація не завжди вирішується стандартними шляхами, тим більше через посередника. Важливо «остудити» голову, тверезо оцінити ситуацію і діяти раціонально.

Короткий висновок

Щоб викликати швидку, пожежних, поліцію або газову службу потрібно ще знайти потрібний номер телефону, адже «112», «101», «102», «103» і «104» працюють не завжди. Це обумовлено багатьма факторами, основним з яких є недостатнє фінансування і проста людська недбалість.

Крім загальних номерів, існують «локальні телефони екстрених служб» (для кожного міста свої). Щоб бути готовим до всього і не телефонувати «місяць» за стандартними номерами, варто зберігати такі локальні номери в своєму гаджеті і постійно їх актуалізувати. Так, наприклад, якщо не вдалося «достукатися» до пожежної частини (на 101), можна скористатися альтернативним номером місцевого управління МНС.

Якщо немає мобільника, можна звернутися за допомогою до сусідів, перехожих або в найближчий магазин. У серйозній ситуації люди, як правило, допомагають беззастережно.

Не варто забувати і про чинники стресу. Вони можуть забрати навіть дар мови. Як правило, викликати допомогу доводиться в страшних ситуаціях, і перш за все, потрібно пам’ятати, як себе в них вести. Якщо віддатися паніці, то замість «допомога» буде звучати «помащь», замість «адреса» — «аседр» і т.д. Розібрати це оператору буде складно, і розмова забере дорогоцінні хвилини.