За кілька годин пост зібрав тисячі лайків, сотні перепостів та безліч коментарів
“Другу ніч майже не спав. Тепер від радості. Мій друг Аркадій Бабченко живий, і це все, що мені потрібно для щастя. Люблю його, Олечку та Катрусю. Люблю своїх колег з ATR, я чув, що там творилося, але не бачив — дізнавшись, що Аркадій живий, вибіг з офісу, ліг на траву і лежав, мабуть, годину. Дякую колегам з інших каналів та ЗМІ, заплаканим людям, які несли до нас квіти Аркадію. Спасибі оперативникам СБУ, що не дали нам залишитися без колеги і друга”, – написав на своїй сторінці в соцмережі друг і колега Аркадія Бабченко Айдер Муждабаєв.
“Яка різниця, що зараз пишуть ті, кому те, що їх ввели в оману, образливіше врятованого людського життя. Мене теж ввели, але які можуть бути образи, ну слухайте. А як би ви вчинили на його місці? Якщо бути людиною з емпатією, то не про що говорити. Живіть всі довго, радійте кожному дню з рідними і близькими. Той, хто цього буває позбавлений, мене не зрозуміє, ну гаразд. Порадію і за них”, – пише він.
“Це був один світлий день в моры нескінченного мороку, в якому нам доводиться жити. Тисячі убитих, переламаних російськими окупантами доль, я кожен день це занурений і не можу бути щасливим, дивлячись на світ очима тих, хто втратив багато або всі. Я радий за тих, кому мене не зрозуміти, значить вас це не торкнулося, дякуйте бога або долю”, – пише журналіст.
“Аркадій живий, але нічого в цьому світі не змінилося на краще. Війна триває, страждання кримських татар тривають, гинуть наші солдати і офіцери, українці з Донбасу не можуть повернутися до рідних місць. Голодують Сенцов, Балух, задихається від астми в російській в’язниці Бекір Дегерменджи, тато нашої співробітниці Мавиле. У стількох кримських татарок та їх дітей в очах біль і безнадія, ваше щастя, якщо ви кожен день бачите їх, мені недоступна така розкіш”, – каже він.
“Цінуйте своє щасливе життя, не злобствуйте над іншими, раптом це може наздогнати і вас, хоча хто ж про це заздалегідь думає, людина так не влаштований. Загалом, я бажаю всім гарного дня, довгих років, дітей поруч з вами і всього іншого, що робить життя осмисленим і комфортною, наскільки це можливо, наскільки вам вистачає на близьких і близьким на вас любові”, – закликає журналіст.
“Я вчора сидів рано вранці на березі Дніпра, там, де ми з Аркашею купалися не так давно в крижаній воді, зараз вона тепла, і дивився на сонце. І думав: я його бачу, Аркадій — ні. А ось він прокинеться і побачить. І дружина поцілує його, обійме і поцілує донька. Якщо вам ще щось, за великим рахунком, потрібно для щастя, то ви нещасна людина, робіть щось з цим, і вам теж колись обов’язково пощастить. Сонце вранці в очі — повірте, це найголовніше, інше можна виправити”, – підсумував Муджабаєв.
