Гібридна хімічна війна Росії проти України триває, в нашу країну тисячами тонн завозять контрафактні мінеральні добрива, які нищать врожаї, виснажують грунт і труять українців. З ними намагалися боротися антидемпінговими заходами, але наш суд взяв і скасував.
Два мільярди доларів в минулому році заробив хімпром країни-агресора на постачання неякісних добрив в Україну, пише Знай.юа. І це, як не страшно, не межа. Чому так відбувається? Чому в аграрній країні, більша частина добрив – це іноземний контрафакт?
Беруть ціною
Відповідь проста. У Росії виробляти агрохімію набагато дешевше, а з урахуванням того, що до нас надходять більшою мірою «бодяги» – ціна питання взагалі поза конкуренцією. Результат – за 2018 року імпорт добрив зріс до 57%.
Навіть антидемпінгові заходи несильно рятували. У агресора працює давно налагоджена схема. Контрафакт переупаковують і завозять з Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Литви, Польщі і Туреччини.
«Імпортні марки добрив з Узбекистану, Казахстану, Болгарії та інших країн — це не що інше, як «замаскована» продукція російських виробників. Причому якість її залишає бажати кращого. Що в підсумку позначається і на врожайності», – запевняє Віталій Саблука, заступника директора Інституту аграрної економіки.
Низька ціна – дуже приманює покупців. Правда, у більшості випадків результат плачевний.
«Сто раз пошкодував про те, що взяв узбецьку аммофоску. Її гранули забили мені все сошники з-за того, що були нестандартного розміру. Довелося сівалки ремонтувати. І час втратив, і гроші витратив. Потім мені вже знайомий фермер сказав, що я купив якийсь російський сурогат, розфасований в Узбекистані», – скаржиться херсонський фермер Роман.
Аналогічна ситуація трапилася і у харківського фермера Валентина Собко: «Скажу чесно – мене підкупила ціна. Якщо зазвичай за тонну платиш 8700-9500 гривень, дивлячись який виробник, то я сторгувався за 7500 гривень. Думав, що заощадив, а через три місяці вся селітра перетворилася на один великий шматок каменю. Ціла тонна!»
У багато в появі контрафакту на українському ринку винні і наші влади. Зокрема, митники, які не роблять навіть контрольних перевірок ввозиться.
«Союз хіміків України неодноразово звертався в Державну митну службу і в Міндоходів з вимогою проведення контролю хімічного складу ввозяться добрив, але жодної конструктивної відповіді або дії з боку цих органів ми так і не дочекалися», – нарікає радник Союзу хіміків України Ігор Гольченко.
Бодяжать по-чорному
Ви будете здивовані, але в кінці минулого місяця Україна втратила навіть мінімальної захисту від російського контрафакту. 27 листопада 2018 шостий апеляційний адміністративний суд закрив виробництво і визнав недійсним рішення судді Аблова Е. В. про збільшення антидемпінгових мит на Карбамід та КАС походженням з РФ.
Дивне рішення, особливо в умовах агресії Росії проти України, коли весь світ вводить санкції проти РФ, а наша країна збирається розірвати договір про дружбу.
Ще необъяснимей виглядає це рішення, якщо врахувати шкоду російської агрохими, яка, до речі, повністю підконтрольна Кремлю і спрямована на оборонку, а значить проти України. Тут потрібно розуміти, що зміна складу будь-якого добрива на декілька відсотків може призвести до тяжких наслідків: від втрати врожаю до повного знищення ґрунту.
Олександр Аронець заявив, що завозяться в Україну російських добривах містяться важкі метали і радіоактивні елементи: «Вміст оригінальної пачки змішують із з’єднаннями з важкими металами (зазвичай це кадмій) і радіоактивними елементами. У кращому випадку пропорція виглядає 2 до 1. Отримане «добриво» фасується в нові мішки і продається фермерам, які нічого не підозрюють про фальсифікат».
Кадмій — один з найбільш токсичних важких металів, віднесених до категорії «Високонебезпечні речовини». Він володіє характерною особливістю – «накопичуватися» в організмі людини протягом усього його життя і заміщати кальцій у кістках. Це призводить до перебоїв в роботі опорно-рухового і травних апаратів, а також проблеми з ендокринною системою і ракових захворювань.
Період напіввиведення кадмію з організму може скласти від 10 до 35 років. Зазвичай кадмій «зберігається» у нирках (варіюється від 30% до 60% від усієї кількості) і печінки (у межах 20%-25%). Летальна доза для людини – всього 30–40 мг, при цьому за добу з організму виводиться мізерно мало шкідливої речовини – 0,1% отриманої дози.
Джерело потрапляння кадмію в зерно – це низькопробні мінеральні добрива, вироблені з свідомим порушенням технології. Кадмій має підступну властивість накопичуватися в зернівці рослини, не йдучи в стебла і коріння. Інші важкі метали, такі як мідь, цинк і миш’як, зазвичай містяться в зерні в мінімальній кількості.
В підтвердження небезпеки використання таких добрив досить згадати величезну кількість НП, коли починався відмінок худоби, мор бджіл і масові отруєння мешканців сіл.
Чого домагається агресор
В постачання контрафактних добрив з Росії є дві мети. Перша, банальна, жага наживи. Ми вже говорили про 2 млрд доларів. Ці ж гроші «повертаються» до нас потім у вигляді смертельних Градов, зенітних обстрілів, загострення ситуації на фронті.
Друга мета більш підла і ще небезпечніше першої. Повне знищення аграрного сектора України. Отруйні хімікати руйнівно діють на родючі українські.
грунти. Тому, є серйозна загроза «вимирання» грунту. Це незмінно спричинить падіння врожайності, а отже, криза в економіці.
Не забувайте, що в цілому АПК забезпечує України третину від усіх валютних надходжень і формує 17% ВВП.
Як повідомляла Politeka, Херсонський фермер постраждав через добрива з Узбекистану.
Також Politeka писала, що упаковка – білоруська, добрива – російські
