Затримання та арешт керівника «РИА Новости Киев» Кирила Вишинського варто розглядати в контексті гібридного протистояння Росії та України. Доцільно відповісти на низку питань стосовно цієї резонансної події.

Як виглядає, «РИА Новости Киев» – не просто інтернет-сайт з українською реєстрацією, який дозволяє поширювати практично будь-яку інформацію (в Україні, як відомо, інтернет-медіа не реєструються як засоби масової інформації). Тут справа дещо інша. З огляду на заяву заступника голови СБУ Віктора Кононенка про щонайменше 53 тисячі євро, які отримував Вишинський через Сербію, можна припустити, що той керував потужним центром впливу на український медіа-простір. Дозволю собі припустити, що центр був не єдиним, і на нас ще чекають нові викриття.

ІА «РИА Новости Киев» діяло не один рік, і виникає природнє питання: чому Вишинського затримали саме зараз.

Причин може бути кілька. Найбільш очевидна, хоча і не публічна: збирання інформації про його діяльність потребувало певного часу, і легко цей процес відбувається виключно у кінофільмах та серіалах. Політична: усвідомлюючи, що російське втручання до перебігу президентської кампанії буде зростати, СБУ завдала показово-попереджувального удару, щоб зруйнувати частину російської мережі впливу та ускладнити її швидке відновлення.

Є ще одне важливе питання: чому в офісі «РИА Новости Киев» знайшлися не лише георгіївські стрічки, заборонені в України, але і російські медалі? Очевидно, там був і російський паспорт Кирила Вишинського (у РФ вже порушили кримінальну справу про незаконне переслідування її громадянина). Дозволю парадоксальне припущення: фактичний керівник київської неофіційної, проте дієвої філії інформаційної агенції «Россия сегодня» тримав ці речі під рукою, аби забезпечити медійну реакцію Росії на власне можливе затримання.

Вона не забарилася та виявилася достатньо потужною: на підтримку затриманого висловилися не лише Дмитро Кісельов, Маргарита Сімоньян але і інші топ-пропагандисти, прес-секретар Путіна Пєсков пообіцяв «заходи у відповідь», під стінами українського посольства у Москві провели мітинг на підтримку Вишинського та Олени Одновол, довіреної особи Путіна на виборах у Криму, затриманої на українській території, куди вона прибула оформлювати біометричний паспорт. Сергій Лавров назвав дії СБУ неприйнятними, а прес-секретар МЗС РФ Марія Захарова висловила впевненість, що «українські спецслужби виконували замовлення Заходу».

Проте активність російських сертифікованих пропагандистів  викликана далеко не значенням Вишинського у системі гібридного впливу на український медіа-ринок. Перспективи подальшого використання викритого агента інформаційного впливу не надто райдужні навіть в українському суспільстві, що живе в системі координат зрада – перемога. Цікаво зауважити, що російська влада, піднімаючи ставки у «справі Вишинського», навіть дозволила собі сформувати у тамтешньому суспільстві певні очікування щодо його долі.  Росія, привертаючи увагу до «справи Вишинського», намагається вирішити дві задачі. По-перше, відпрацьовує технологію віддзеркалення, перекладаючи з хворої голови на здорову, по-друге, намагається відвернути увагу від голодування Олега Сенцова, яке триває у колонії Лабитнангі вже другий тиждень.

Своєчасний Волкер

Задля вирішення цих завдань підключені потужні медіа-засоби, і варто відмітити, що реакція Заходу не забарилася. Якщо Державний департамент США висловив розуміння щодо необхідності боротися проти російської пропаганди, то ОБСЄ, HumanRightsWatch та «Репортери без кордонів» засудили затримання Вишинського. Росія звернулася до комісара Ради Європи з питань прав людини Дуньї Міятович, попередня діяльність якої в ОБСЄ дозволяє прогнозувати очікувану Кремлем реакцію.

Неабиякий резонанс в Україні викликала обіцянка Ангели Меркель обговорити з Петром Порошенком питання затримання Вишинського, яку вона дала в Сочі. Однак є нюанс: про це бундесканцлерін сказала під час короткого брифінгу після переговорів з Путіним, відповідаючи на питання російського журналіста. Не менш цікаво і інше: російський президент побудував власну відповідь на це питання у такий спосіб, щоб дозволити Ангелі Меркель стати ньюсмейкером у «справі Вишинського». Путін фактично змоделював відповідь Меркель на питання, добре розуміючи, що та не могла піти від відповіді.

В ситуації навколо Кирила Вишинського від української влади потрібна координованість та зрозумілість дій.

Навряд чи варто говорити, що всі на Заході занепокоєні його долею (швидше реагують на формальний статус) чи продалися Кремлю. Тому СБУ та МЗС повинні вести діалог у його справі, розкриваючи очі європейській громадськості. Не зайвими у цій ситуації будуть і оцінки українських журналістів.

Євген Магда, Інститут світової політики, спеціально для «Політеки»