Семашко запропонував поєднати науку з практикою, щоб вони працювали одночасно. Про особливості моделі радянської системи охорони здоров'я, що іменується системою Семашка, в програмі Геннадія Друзенка «Конституційна кухня» розповів експерт медичних технологій, колишній радник Міністра охорони здоров'я України Євген Найштетік.

«Що таке система охорони здоров'я взагалі? Є кілька парадигм, базова з них – це система усунення причин поганого здоров'я. Коли ми говоримо, що людина захворіла, її треба вилікувати. Коли ми говоримо про профілактичну складову, в охороні здоров'я є чотири потужних стовпи: профілактика, діагностика, лікування та реабілітація. Ці чотири стовпи повинні бути забезпечені, організовані, і доступ до них повинен бути наданий для мас, якщо ми говоримо про суспільний інститут», - розповідає гість студії.

Цей громадський інститут повинен мати джерела фінансування.

«Він і в Радянському Союзі не існував без грошей. Як би ми не лаяли СРСР, але вісім відсотків внутрішнього валового продукту він виділяв на медицину», - каже Найштетік.

Ієрархія радянської медицини представляла собою чотирирівневу піраміду, на початку якої були поліклініки. Не було інституту сімейних лікарів. Разом з тим і профілактична, і санітарно-просвітня робота були максимально спрямовані на первинку. У крупних селах були амбулаторії, але в основному радянська машина була спрямована на індустріальну урбанізацію, тому основний акцент був на містах.

«Була певна ідеологічна складова охорони здоров'я, але це була система. Великі підприємства мали медсанчастини, зіставні не тільки з хорошими поліклініками, а й денними стаціонарами. У деяких медсанчастинах навіть йшла хірургічна активність», - описує модель Семашка експерт.

Наступний рівень – лікарні: районні, міські, обласні, коли йшла спеціалізація. На четвертому рівні були або республіканські центри, або науково-дослідні інститути. Причому така ієрархія була з перших днів існування системи медицини Семашка.

Нагадаємо, сталася трагедія в гімназії, лікарі борються за життя юного українця: "Кульове поранення голови".

Як повідомляла Politeka, пішла з життя легенда української медицини: допомогла тисячам.

Також Politeka писала, що зупинилося серце ректора університету імені Тараса Шевченка.