Зміни в українських школах тривають — міністр освіти і науки Андрій Бутенко під час освітньої конференції «Серпнева-2026» заявив, що традиційні реферати як форма навчальної роботи більше не мають сенсу. На зміну їм мають прийти нові підходи, які розвиватимуть у школярів критичне мислення та практичні навички.
За словами очільника МОН, сучасна школа потребує відмови від механічного переписування інформації з інтернету. «Реферати більше не мають сенсу», — наголосив Бутенко, додавши, що освітній процес має бути спрямований на розвиток компетентностей, а не на формальне відтворення текстів. Міністерство освіти і науки вже розпочало низку змін, які поступово трансформують підходи до навчання в українських школах.
Головна проблема рефератів, за оцінкою міністра, — вони не перевіряють реальних знань учня. У добу штучного інтелекту та відкритого доступу до інформації школяр може згенерувати або скопіювати текст за лічені хвилини, не докладаючи жодних розумових зусиль. Замість цього МОН пропонує зосередитися на проєктній роботі, практичних дослідженнях та завданнях, які вимагають аналізу, порівняння та формулювання власної думки.
Учителі отримають більше академічної свободи у виборі форматів перевірки знань. Як пояснив Бутенко, педагог сам вирішуватиме, скільки й коли виставляти оцінок та в який спосіб перевіряти компетентності учнів. Серед альтернатив рефератам — презентації, дебати, групові проєкти, практичні експерименти та дослідницькі роботи, що потребують реального занурення в тему.
Які ще зміни запроваджує МОН
Відмова від рефератів — частина ширшої стратегії дебюрократизації освіти. Міністр уже підписав наказ №1427, який скасовує обов'язкову фіксацію груп результатів навчання в класних журналах для 5–9 класів. Відтепер за семестр виставлятимуть одну підсумкову оцінку з предмета, а тематичні контрольні роботи стають необов'язковими — вчитель може вивести бал просто із середнього поточних оцінок.
Окрім того, строк дії сертифіката педагогічного працівника збільшили з трьох до п'яти років, а з вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи у 150 академічних ліцеях. Учні зможуть обирати профільні предмети та будувати власну освітню траєкторію. Також МОН планує додати ще 1000 шкільних автобусів, щоб діти з віддалених населених пунктів могли діставатися до профільних ліцеїв.
Як повідомляло mind.ua, нові підходи до навчання покликані зробити українську школу менш формальною та більш практично орієнтованою, де учень не просто відтворює інформацію, а вчиться мислити самостійно.
Раніше Politeka повідомляла, зміни в школах у Черкаській області: як навчальні заклади підготували до 1 вересня.
Також Politeka повідомляла, безкоштовне харчування у школах: українців повідомили про зміни з 1 вересня.
Як повідомляла Politeka, зміни в школах: освітяни назвали, як вирішити проблеми з харчуванням і кадрами.
