Існуючі квоти на імпорт сірчаної кислоти є елементом корупційної складової рішень минулих урядів, через що на ринку з’явилися компанії-посередники, які суттєво завищували ціни
Про це йдеться у розслідуванні «Слідами» на каналі України, пише Главком.
За відсутньої реальної конкуренції на ринку профільні спеціалісти галузі навіть заговорили про монопольну змову компаній «Електропостачзбут» і «Торгсервіс» - посередників українських виробників сірчаної кислоти. «Окрім дефіциту та критичної залежності, утворились сприятливі умови для збагачення компаній-посередників. Без прибутку для вітчизняних промисловців. Загалом від моменту запровадження режиму квотування ціни на сірчану кислоту зросли на 89%. В окремих випадках ціни від тих-таки українських виробників зросли на 107%», - йдеться у розслідуванні.
2 липня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі таки ухвалює рішення про запровадження квот на імпорт сірчаної кислоти та олеуму. Квоти запрацювали від 1 вересня 2018-го. Уже наприкінці вересня того ж таки 2018-го ринок відчув перші наслідки. «Металургів можна зрозуміти – адже через квотування прогнозовано зросли ціни на сірчану кислоту - в середньому до 4400 грн за тонну», - зазначають автори.
Нагадаємо, проблеми з постачанням сірчаної кислоти та олеуму у вітчизняній промисловості розпочалися навесні 2014-го. Фактично анексія Криму та війна на Донбасі залишили підконтрольну частину країни без продукції хімічних підприємств, які забезпечували понад половину постачі сірки – основного компоненту виробництва сірчаної кислоти.
Нині на підконтрольній Україні території працюють лише три постачальники сірчаної кислоти: «Сумихімпром», «НВП «Зоря» та Східний Гірничо-збагачувальний комбінат.
Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти і олеума для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.
