Запровадження квот на сірчану кислоту призвело до монополізації ринку, їх треба скасувати. Про це заявила ексголова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна

«Треба відмовлятися від цього квотного принципу, тому що власне тут захист національного виробника іде національному виробнику не на користь. І іншому, не сірчаної кислоти, а всього іншого, зокрема металургам, зокрема іншим галузям. Тому від цього квотування, яке було введено, треба відмовлятися або його суттєво змінювати», - сказала Ляпіна.

Вона також наголосила, що запровадження квот призвело до монополізації ринку, а ціна на ресурс суттєво зросла, внаслідок чого споживачі, зокрема, металургійні підприємства, змушені платити значно більше.

«Набагато більше, абсолютно. Ми так і прогнозувати, що так воно станеться. Сталася монополізація», - підсумувала Ляпіна.

Нагадаємо, з 1 вересня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на поставки сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника. В результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов виросли майже в два рази, відбулася монополізація ринку. Це, в свою чергу, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках у окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає - купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки у обмеженого кола постачальників, якими, як правило, є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.

Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти і олеума для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.