Анн Ідальго діє усупереч державній політиці Франції, для якої пріоритет - повага до суверенітету та кордонів інших країн. Натомість очільниця Парижу закликає президента Макрона підтримати сепаратистське утворення на території Азербайджану і побудувати там аеропорт. Свого часу подібним чином робив мер Москви Лужков: і на словах, і на ділі заохочуючи кримський сепаратизм в Україні.
Про це пише Цензор.
А ще Ідальго закликає владу Франції побудувати там аеропорт і вимагає від президента Макрона внести на обговорення Ради безпеки ООН резолюцію про міжнародне військове втручання у Карабаху.
Бурхлива активність Ідальго в регіоні, що знаходиться більш ніж за 4500 км від Парижа – сфери її прямої відповідальності, - нагадує аналогічну діяльність мера Москви Лужкова в Криму. Градоначальник столиці РФ часто їздив на півострів, зустрічався з місцевими сепаратистами, надавав їм фінанси і робив заяви на підтримку анексії.
У 2002-му мер Лужков заявляв: «Крим – це особливий регіон Росії!». Через 20 років історія повторилася вустами Ідальго, після зустрічі з «президентом» сепаратистського анклаву Арутюняном вона сказала: «Париж звернувся до уряду Франції з проханням визнати незалежність республіки Арцах».
У той час, як Ідальго проявляє інтерес до Карабаху, французькі ЗМІ і навіть Вікіпедія, коментують її сумнівну ефективність як мера.
Мер V округу Парижа Берту звертав увагу на розрив між її заявами та реальністю: «Фактично містом ніхто не займається. Париж огидний, купівельна спроможність падає, сім'ї залишають столицю».
Wikipedia пише: «#SaccageParis - це рух, спрямований на засудження деградації спадщини, культури та суспільства, яку зазнав Париж під керівництвом Анн Ідальго... Через рік після початку руху хештег #SaccageParis асоціювався майже з 3 млн повідомлень, опублікованих у Twitter; позначку 3,5 млн було пройдено наприкінці травня 2022».
Про неефективність її як мера неодноразово писало Le Figaro. В одній з останніх публікацій видання виявило, що у 2017 майже половина річної суми, яку Ідальго отримала на представницькі витрати, пішла на купівлю одягу люкс-брендів...».
Замість виконання прямих обовʼязків Анн Ідальго сконцентрована на далекому Південному Кавказі. І це виглядає як розпалювання конфлікту в неспокійному регіоні, де вигодонабувачем є навіть не Вірменія, а Росія, якій вигідне «повільне тління» Карабаху.
