Випускники шкіл на Закарпатті у місцях проживання угорської громади не склали ЗНО з української мови

У 2018 році понад 67% випускників шкіл у місцях компактного проживання угорської громади та 63% випускників у місцях проживання румунської громади не змогли набрати мінімальний тестовий бал із зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури. Про це повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

Гриневич зазначила, що учні тих шкіл, де діти навчаються з 1 по 11 клас виключно мовою національної меншини і всі предмети, окрім української мови та літератури, вивчаються мовою національної меншини, переважно проживають в мовному середовищі, де в основному всі спілкуються тільки рідною мовою. Міністр наголосила, що державна мова – українська – для цих дітей фактично відсутня як засіб спілкування. Українські абітурієнти тікають з країни: чому молодь їде навчатися у закордонні виші

«Вивчення української мови лише як навчального предмета обмежує можливості дітей щодо побудови їхньої освітньої та професійної траєкторії та не забезпечує володіння державною мовою на рівні, достатньому для реалізації їхніх конституційних прав на всій території України», – додала міністр.

«За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти у 2018 році 63% учнів шкіл, розташованих у місцях компактного проживання румунської громади, не склали тест з української мови та літератури, 67,5% учнів шкіл, розташованих у місцях проживання угорської громади, не склали цей тест, при цьому 77,5% випускників шкіл Берегівського району, де компактно проживає угорська громада, не склали тест», – сказала міністр.

На переконання Гриневич, це означає, що ці діти не мають можливості вступити до закладів вищої освіти в Україні, не можуть будувати свою професійну кар’єру в будь-якому регіоні країни.

«Така ситуація ізолює їх лише в місці компактного проживання або виштовхує за межі України у їхнє мовне середовище», – додала вона.

За словами міністра, запропоновані у статті 7 закону про освіту положення розширюють можливості учнів шкіл, які зможуть добре володіти як рідною, так і державною мовами, і розширюють обсяг конституційних прав, якими вони можуть скористатися.

«Мова йде не про асиміляцію, в жодному разі, ми за збереження національної ідентичності, і тому там будуть і предмети, і вивчення рідної мови у цих школах. Мова йде про інтеграцію суспільства і про повноцінну реалізацію у рідній країні представників нацменшин», – резюмувала Гриневич.

Нагадаємо, Українська мова понад усе: Гриневич розставила крапки в скандальному законі про освіту

Як повідомляла Politeka, Освітній скандал: чи гноблять нацменшини в Україні

Також Politeka писала, що Закон про освіту в Україні викликав паніку у Росії