Уперше практику «бюджету участі» було реалізовано в 1989 році в бразильському місті Порту-Алегрі. На той період стан міста характеризувався важкими економічними і соціальними умовами, коли, крім корупції і високого рівня безробіття, одна третина населення не мала доступу до базової комунальної інфраструктури (водопроводи з чистою водою, лікарні, школи). Тоді Робоча партія Порту-Алегрі, яка йшла на вибори з популярними ідеями модернізації міста і «відкритого уряду», запропонувала залучити громадян до процесу визначення пріоритетів міського розвитку завдяки механізму «партиципаторного бюджету».
Унаслідок впровадження «бюджету участі» значно зросла громадська активність. А в результаті більш прозорого процесу ухвалення політичних рішень знизився рівень корупції. За оцінками Світового банку, в Порту-Алегрі саме завдяки подібній практиці обсяг каналізаційних і водних підключень збільшився на 20%, а також учетверо зросла кількість шкіл. Ба більше, Програма ООН щодо населених пунктів (UN Habitat), спрямована на сприяння сталому розвитку міст, оголосила експеримент із «цивільним бюджетом» найкращою міжнародною практикою.
На сьогодні понад 1500 міст світу імплементували механізм «бюджету участі». Проте обсяг коштів, що виділяються для розподілу громадянами, залежить від особливостей встановленої процедури конкретної країни. Наприклад, в японському місті Ітіномія партиципаторний бюджет, або «1-відсоткова програма підтримки» («1% Support Program»), становить, відповідно, 1% загальної суми доходів міста від податків, які сплачують мешканці. У містах Польщі цей показник – від 0,002% до 3,4% від міського бюджету, в Парижі – 5%, в Амстердамі – 20%.
У 2015 році до загальносвітового досвіду практики «бюджету участі» за підтримки Фундації українсько-польської співпраці (ПАУСІ) долучилися 4 українських міста – Черкаси, Чернігів, Луцьк та Полтава. Наразі більше ніж 50 міст України використовують цей механізм «демократії в дії».
Порівнюючи міжнародний і український досвід, відразу ж слід зазначити значно менший відсоток коштів, що виділяються з міського бюджету на фінансування локальних проектів в Україні. Безумовно, дещо відрізняється й сама процедура, яка може бути специфічною для кожного міста.
Західна модель «бюджету участі», наприклад, передбачає попередній етап серії «мозкових штурмів», де жителі громади висловлюють ідеї про головні потреби міста і вибирають волонтерів-делегатів, які визначають пріоритетність пропозицій і розробляють остаточні варіанти проектів для голосування. У Канаді «бюджет участі» взагалі виконує консультаційну роль: за допомогою інтерактивної системи громадяни вказують, які статті витрат у бюджеті слід скоротити, а які – збільшити.
В Україні ж декларується впровадження «польської моделі», згідно з якою проекти, подані громадянами, «рецензують» представники органів місцевого самоврядування профільного напрямку.
Українці назвали найгіршого мера країниА ось що спільного в досвіду українських міст із іншими містами світу, то це комунальна сфера як провідний напрям серед проектів-переможців у рамках «бюджету участі». Наприклад, у Львові пропонований проект обов’язково повинен бути інфраструктурним – передбачати будівництво, ремонт, реконструкцію якогось об’єкта. Інші завдання, хай які корисні й потрібні, реалізувати коштом міського бюджету не вдасться.
Ремонт дитячих садків, шкіл, будівництво спортивних майданчиків і подібні «ініціативи», очевидно, гарантують високу активність представників комунальних підприємств (і сприятливий результат голосування завдяки адміністративному ресурсу), що, як наслідок, демотивує звичайних жителів.
Що цікаво: у Чернігові в зв’язку з цим у 2016 році ухвалили поправку до Положення про бюджет участі, яка встановлювала ще одну вимогу до пропонованих проектів – загальнодоступність для жителів міста.
Однак серед «засилля» проектів, які входять у сферу регулювання місцевої влади, з’являються і нетривіальні приклади-винятки. У Дніпрі в рамках «бюджету участі» запропоновано проект 3D-планетарію, в Києві – Лабораторії робототехніки LEGO в школі, в Одесі – енергоефективної поліклініки, а в Житомирі – громадської інтернет-бібліотеки на сонячних фотомодулях «Велесова книга».
Як «бюджет участі» працюватиме в Харкові
Хоча ідея суспільного бюджету не нова для Харкова, активне обговорення питання отримало лише з початку 2017 року, коли перспективну в іміджевому й електоральному сенсі тему почали просувати депутати міськради від фракції політичної партії «Наш край». Багато в чому завдяки їхнім зусиллям, а також прихильній позиції мера Геннадія Кернеса 20 вересня 2017 року міськрада ухвалила Міську цільову програму «Громадський бюджет (бюджет участі) міста Харкова» на 2018-2021 роки».
Основною особливістю бюджету участі в Харкові є те, що проекти можуть подавати не лише індивідуально жителі міста (поширена модель в інших містах України), а й громадські організації. Згідно з Положенням про цивільний бюджет, 60% від загального обсягу коштів виділяють на проекти, подані фізичними особами, і 40% – на ініціативи громадських організацій. Загальний обсяг коштів, передбачений для участі бюджету на 2018 рік – 50 млн гривень.
Платні дороги: у скільки обійдеться проїзд українцямТакож, якщо найбільш поширеною інтернет-платформою для бюджету участі серед українських міст виступає «Громадський проект», то в Харкові передбачено створення окремого інтернет-порталу «Активний харків’янин», на розробку якого з бюджету міста буде виділено додатково 0,6 млн гривень.
Алгоритм реалізації громадського бюджету в Харкові, згідно з Положенням, складається з представлених нижче етапів.
1. Попередній етап включає інформаційну кампанію з ознайомлення жителів з основними принципами цивільного бюджету, формування робочої групи, а також організацію процесу подання та відбору проектів.
Положення передбачає створення робочої групи шляхом інтернет-голосування за кандидатів. До її складу мають увійти 17 членів: 6 представників громадськості, 4 депутати міськради, по одному від кожної фракції, і 6 представників виконавчих органів міськради, а також голова робочої групи.
За словами голови Харківської молодіжної ради Михайла Лазарєва, голосування буде запущено в січні 2018 року, коли завершиться розробка інтернет-порталу «Активний харків’янин». Наразі відомо, хто голова робочої групи з питань громадського бюджету – заступник мера Харкова, директор Департаменту бюджету та фінансів міської ради Тетяна Таукешева.
2. Прийом та експертиза поданих проектів. Положення обумовлює, що проект не повинен дублювати повноваження виконавчих органів Харківської міськради у сфері поточного та капітального ремонту житлового фонду, ремонту дорожніх покриттів тротуарів, а також заходи, передбачені затвердженими програмами міськради. Максимальний обсяг фінансування одного проекту – 1 млн гривень.
Поданий проект вноситься в реєстр проектів і проходить перевірку на повноту та правильність заповнення форми. Максимальний строк перевірки – 3 дні. Проект, що пройшов попередню перевірку, підлягає експертизі робочою групою, в рамках якої копію проекту надсилають у профільний виконавчий орган та Юридичний департамент Харківської міськради. Експертиза триває протягом 20 робочих днів. Проект допускається до голосування за результатами позитивного висновку експертизи.
Подібна експертиза – один із спірних процедурних моментів. Оскільки критерії для ініціатив, які в підсумку буде представлено громадськості, прописані в дуже загальних принципах, інструмент експертизи можуть використовувати як фільтр для «небажаних» проектів.
3. Інформаційна кампанія з ознайомлення мешканців міста з проектами. Перед безпосереднім голосуванням автор проекту повинен презентувати його під час публічного обговорення.
Мертві душі Кабміну: кому Гройсман подарує бюджетні мільярди4. Голосування за проекти, яке триває протягом 60 днів, проходить на інформаційному порталі «Активний харків’янин» за допомогою системи BankID. Також проголосувати можна буде у терміналах центрів надання адміністративних послуг.
Підтримати можна не більше ніж 3 проекти, віддавши за кожний по 1-му голосу. За результатами голосування складають два рейтинги: проекти фізичних осіб та громадських організацій. У разі якщо проекти набрали однакову кількість голосів, вищим у рейтингу вважається проект, який вимагає меншого обсягу фінансування.
5. Реалізація проектів-переможців. У зв’язку з наданням можливості громадським організаціям подавати власні проекти, ініціаторами бюджету участі декларується курс на розвиток харківського цивільного сектора. Проте, згідно з нормами Положення про бюджет участі в Харкові, НУО, по суті, є лише автором, розробником ідеї.
Тоді як головними розпорядниками бюджетних коштів, відповідальними за реалізацію проекту, виступають керівники профільних виконавчих органів міськради. Громадська організація може реалізувати проект лише за умови, «що вона відповідає вимогам роботи з бюджетними коштами і має необхідні ресурси для ефективної реалізації проекту».
Валентина Кисельова, Антон Авксентьєв, Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»
Матеріал підготовлений в рамках проекту, що реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) і Уряду Канади