Десятиліттями судді в Дніпрі почувалися недоторканними, а отже, і безкарними. Як наслідок – суддівське свавілля набрало шалених обертів. Недовіра суспільства до «чорних мантій» стала майже абсолютною. Більшості дніпровським служителям Феміди потрібні рішення спускають саме «зверху», а за це заносять товсті конверти.
У Дніпрі Бабушкінський, а після – Жовтневий, Кіровський, а тепер уже й Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі колегії суддів: голови – судді Вікторії Ігнатенко, судді Людмили Слюсар, судді Світлани Зосименко – навмисне вже третій рік затягують розгляд резонансної кримінальної справи у відношенні Геннадія Золоторога. Його звинувачують у скоєнні шахрайства в особливо великих розмірах. Чергове засідання в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська призначено на 19 березня 2018 року.
Однак Феміда в цій справі далеко не неупереджена. Відомого юриста, правозахисника, громадського діяча, який заявив днями про свої наміри в 2020 році балотуватися на посаду мера Дніпра – Костянтина Більцана, який проходить у справі разом із дружиною Юлією як потерпілий, цілеспрямовано намагаються звинуватити в тиску на не неупереджений суд. Водночас очевидні спроби виправдати пана Золоторога.
Досі пам’ятаємо 2011 рік. Тодішній владний режим усіляко намагався закрити рот опозиційним політикам, бізнесменам і громадським діячам. Це в кращому разі. З опонентами, які мали реальну політичну вагу, не церемонилися. В хід пускали найбрудніші схеми – від віджиму бізнесу до арешту з надуманих справ, а часом не гребували і фізичною розправою.
Колосального тиску зазнав, зокрема, успішний юрист і правозахисник дніпрянин Костянтин Більцан, а також його дружина Юлія. Режим чинив опір тому, що Більцан «посмів» брати участь у акціях опозиції й фінансово підтримувати лідерів громадської думки. Відомого юриста відправили в СІЗО, де він провів майже рік.
А Геннадій Золоторог, відомий тим, що представлявся людиною, яка «вирішує питання в Партії Регіонів», втерся в довіру до потерпілої Юлії Більцан. При цьому він вимагав десятки тисяч доларів США за припинення політичного кримінального переслідування щодо Костянтина, які в підсумку й зміг у шахрайський спосіб отримати від Юлії.
Після сотень написаних скарг і місяців ходінь по колах пекла Костянтина Більцана випустили з СІЗО, йому вдалося відстояти своє чесне ім’я і репутацію. Ба більше, вже в 2015 році судді винесли рішення про реабілітацію Костянтина Більцана. А ось шахраєм Золоторогом впритул зайнялися правоохоронні органи.
Здавалося б, справедливість восторжествувала – Золоторог опинився в наручниках на лаві підсудних у Бабушкінському районному суді тоді ще Дніпропетровська. Його судять за статтею 190 частини 4 Кримінального кодексу України – Шахрайство в особливо великих розмірах. Йому загрожує від п’яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Перше судове засідання викликало широкий резонанс – до процесу було прикуто увагу як регіональних, так і загальнонаціональних ЗМІ. Але справедливого вердикту і, відповідно, невідворотності покарання досягти поки що не вдається. Причина банальна – договірняк, процесуальна диверсія та навмисне затягування суддями і стороною захисту судового процесу. Ба більше, Костянтина Більцана, який проходить у справі як потерпілий, намагаються звинуватити в… тиску на суд.
Перше, що зробили ВСІ «чесні» судді Бабушкінського районного суду м. Дніпро під час розглядів – навмисне взяли самовідвід. Апеляційний суд Дніпропетровської області наступним місцем розгляду цього кримінального провадження визначив одіозний Жовтневий райсуд міста Дніпро.
Жовтневий райсуд відомий дніпрянам, окрім усього іншого, не лише низкою гучних корупційних скандалів, а ще й тим, що судді цього, як й іншого районного суду Дніпра, побоюються виносити самостійні рішення абсолютно щодо всіх справ, попередньо не узгодивши їх із головою суду, в конкретному прикладі – з Вадимом Гончаренком.
Це тільки за законом голова судді не указ, але в реальному житті він для суддів головний начальник. Саме голова суду розподіляє навантаження і премії. Але це тільки початок. Коли суддя починає працювати, голова повністю визначає його навантаження, «розписуючи» йому справи. Це особливо важливо, бо всі судді в Дніпрі, як і загалом по Україні, страшно перевантажені.
Незручний для голови суддя ризикує отримувати велику кількість складних справ, що призведе до зриву термінів і помилкових рішеннь (тобто таких, які скасують в більш високій інстанції). А це два найважливіших показники, за якими оцінюється робота судді — дотримання термінів і «стабільність судових рішень» (відношення загальної кількості рішень до скасованих). Нелояльний суддя може отримати більше роботи і менше грошей. У Дніпрі якщо тиснуть або впливають на суд, то винятково через голову.
І суд над Геннадієм Золоторогом – яскравий тому приклад. Протягом тривалого часу, який «служителі Феміди» витрачають на постійні перенесення судових засідань, чи то через хворобу, чи то через зайнятість в іншому процесі шахрай цілеспрямовано уникає заслуженої відповідальності.
Зрештою, терпець у потерпілих і значної частини активних дніпрян урвався. Під будівлею суду з вересня позаминулого року по січень минулого року небайдужі городяни проводили мирні пікети. Вимога одна: «Чесність і прозорість судової гілки влади». Зокрема – Жовтневого райсуду.
Костянтин Більцан, який проходить у справі як потерпілий, впевнений – без корупційної складової в Жовтневому райсуді виносять ой як мало рішень.
«Я, як юрист із чудовою репутацією, як громадський діяч, прекрасно знаю, наскільки корупція пронизала судову вертикаль влади. Якщо людина йде в судові або правоохоронні інстанції за захистом своїх порушених прав, у більшості випадків «чорні мантії» і псевдоправоохоронців цікавить питання: «А що ми будемо з цього мати?». Справа Золоторога, де, здавалося б, очевидні далеко не поодинокі факти шахрайства – яскраве тому підтвердження. Навіть я, маючи кілька вищих юридичних освіт, власну юридичну фірму, бізнес, займаючись громадською діяльністю, ледь можу домогтися справедливості в тих чи інших резонансних питаннях. Причина – тотальна корупція, телефонне право, безкарність і кругова порука», – говорить Костянтин Більцан.
Далі – більше. Троє суддів Жовтневого райсуду: Сергій Мельниченко, Наталія Ткаченко Світлана Демидова – звернулися до Вищої ради правосуддя зі скаргою на… самого потерпілого Костянтина Більцана. Юрист-потерпілий у справі, який «посмів» оголосити привселюдно під час одного з судових засідань, що в Жовтневому райсуді процвітає корупція, договірняки і процесуальна диверсія, виявляється, тисне на суддів. Ба більше, обурених городян, які не побоялися активно висловити свою позицію, ця сама трійка суддів вважає інструментом тиску.
Але хіба вимога того, щоб людину, яку звинувачують у великому шахрайстві, було заслужено покарано, є тиском? Або твердження, що судова влада в Україні, про що відкрито говорять в авторитетних міжнародних організаціях – тиск? Це, мабуть, риторичні питання.
Подані Костянтином і Юлією Більцан скарги Вища рада правосуддя на неправомірні дії цілої низки суддів Бабушкінського, Жовтневого, Кіровського, а тепер уже й Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, а саме: Сергія Мельниченка, Наталії Ткаченко, Світлани Демидової, Олександри Колесніченко, Олександра Смольнякова, Сергія Козака, Сергія Єдаменка, Наталії Корягіної, Елеонори Женеску, Андрія Леонова, а тепер уже й Вікторії Ігнатенко, Людмили Слюсар, Світлани Зосименко, навмисне не розглядаються.
Так чи інак, Костянтин Більцан буде продовжувати вимагати справедливості, законності та дотримання принципу невідворотності кримінального покарання. Вже в найближчий четвер, 22 лютого, дніпряни йдуть на Київ. У столиці, починаючи з 10.00, активні городяни біля стін Вищої ради правосуддя, що на вулиці Студентській, 12А, зберуться на мітинг. Вимог декілька. Головна з них – шахрай Золоторог повинен сидіти у в’язниці. А правосуддя в Дніпрі та у всій Україні повинні здійснювати судді, для яких на першому місці Закон, а не шкурні інтереси.
