Ви звернули увагу, стійкі співгромадяни й обтічні співвітчизники, що ситуація з президентськими виборами стає чим далі, тим загадковішою? Ми не лише не розуміємо, куди їде наш політичний ляльковий театр, ми навіть не знаємо, чи не приїхали ми вже остаточно і безповоротно. Всі.
А все тому, що ближче до виборів точок невизначеності стає тільки більше.
Ось на зустрічі зі студентами Івано-Франківська Петро Порошенко з нетиповою щирістю заявив, що приводом для скасування президентських виборів стане лише пряма сухопутна агресія недоімперії.
А ми знаємо здатність нашої влади бачити саме те, що їй вигідно в найвигідніший для себе момент. Чотири з половиною роки влада на чолі з президентом бачила винятково блискучі реформи, економічне зростання, прорив до Європи та інші успіхи власного виробництва, невловимі суспільством, при цьому впритул не помічала жодного приводу для воєнного стану (ВС). Ба більше, тих, хто наполягав на запровадженні ВС, влада оголошувала “агентами Путіна, які провокують повномасштабну війну”.
Але коли знадобилося протестувати реакцію українського суспільства, для запровадження ВС було обрано один із пересічних епізодів війни з недоімперією.
У когось є сумніви, що коли Петру Порошенку знадобиться, він побачить й ознаки сухопутної агресії. Тим паче з таким впливовим режисером-постановником як Віктор Медведчук під рукою.
Промоделюємо, як буде розвиватися громадсько-політична ситуація в такому мудрованому випадку.
На територію України десь у районі Луганська вкотре «заблукають» десяток російських десантників. У підконтрольних владі ЗМІ, тобто практично у всіх, почнеться псевдопатріотичний психоз. Президент Порошенко в сталінському стилі збере нічну РНБОУ, своїм указом подовжить воєнний стан у прикордонних областях і зачитає з телесуфлера суворий текст про “кров, піт і сльози”, що починається зі звернення “браття і сестри!”
Чиновники не лише причепуряться в камуфляж, а й обвішаються арсеналом нагородної зброї. Під шумок Кабмін підніме комунальні тарифи ще вдвічі – ну, щоб ефективніше нашкодити агресору…
Зрозуміло, про скасування виборів в указі не буде ні слова.
Але очевидно, що вибори без десяти областей, в яких воєнний стан, не є загальнонаціональними.
Рада почне обурюватися. Найімовірніше, за головування Оксани Сироїд депутати розглянуть питання ВС на своєму засіданні, й не підтримають президента.
Відповідно, “порохолюби” затаврують депутатів, які голосували, “національними зрадниками”, пообіцяють кожному по п’ятнадцять років розстрілу і стануть закликати до розпуску Ради. А «мудрий демократичний президент, готовий померти за свободу слова», звичайно ж, нікого не розпустить. Він просто проігнорує рішення Ради – як він ігнорує, наприклад, вимогу покінчити з топ-корупцією.
Хтось із членів фракції БПП напевно звернеться до Конституційного суду з проханням розтлумачити абсолютно очевидну ситуацію. Суд пообіцяє розібратися — невідкладно, але невідомо коли.
І тоді все упреться в постанову ЦВК про офіційний старт виборів президента України та реєстрацію кандидатів. Президентська сторона буде тиснути і лякати страшними карами членів виборчої комісії, щоб вони нічого не оголошували. Опозиція буде апелювати до цивільної відповідальності членів ЦВК і обіцяти всілякі “плюшки” – після виборів. Героїв серед членів ЦВК негусто, на більшість вочевидь не тягне. Тому комісія відбудеться постановою про те, що необхідно дочекатися рішення КС.
А це означатиме, що Петро Порошенко вирішить своє шкурне завдання відкладання виборів на невизначений термін. Поки колізія не завершиться черговим майданом або чимось іще більш драматичним.
Як вам сюжет, співгромадяни і співвітчизники? Але ж він реалізується на наших очах!
Причому Володимир Путін не зупиниться і скористається ситуацією, щоб пробити життєво необхідний йому сухопутний коридор у Крим разом із контролем Каховського водосховища та Північно-Кримського каналу.
І жодні договірняки з Порошенком через Медведчука для чекіста, для якого брехня — це доблесть, нічого не означають.
У “ДНР-ЛНР”, до речі, вже планують масово роздавати російські паспорти. І це після демонстративних фейкових виборів, проведених там. Навіщо це робиться? А для захисту формально російських громадян. Тобто своїми неадекватними ігрищами з ВС заради збереження влади ПОП може запустити воістину катастрофічний сценарій.
Ну добре, уявімо, що західні партнери України дослухаються до вимог нашої опозиції, Юлії Тимошенко передовсім (ми ж не думаємо, що вона поїхала на тиждень до США обговорити лише керченський інцидент?) І на емоційному підйомі від того, що вдалося відстояти вибори, кандидатами в президенти реєструються навіть ті, хто не особливо й збирався. Зокрема Святослав Вакарчук.
Те, що наші політики, та й не наші теж — аморальні, на одкровення не тягне. Радше вже на банальщину, оскільки про це знали ще стародавні греки. “Продати такого слона” Вакарчуку не допоможуть жодні політтехнологи і лідерські телепрограми, дбайливо підібрані Віктором Пінчуком.
А от якщо запропонувати реальну програму повернення моральності в політику, то — так, тема може бути затребуваною. Але саме за наявності попунктного плану і безпосередніх виконавців, насамперед цих самих моральних авторитетів нації. Які останнім часом йдуть у вічність, але на зміну ніхто особливо не проглядається. Незважаючи на потуги і відверту саморекламу.
Вакарчук міркує правильно: необхідне самовдосконалення суспільства з владою як моральним орієнтиром. Щодо “Що?” все зрозуміло, хотілося б почути “Як?”. Те, що пан Славко не здасться без бою, надихає. Але не всіх і ненадовго.
І тут чергова точка сингулярності в нашій найближчій історії. Бо сумний П’єро не може залишитися без завзятого Буратіно. Тим паче, що сувора Мальвіна, яка вчить усіх життя, давно позначилася.
Я до того, що конгруентно до висунення Святослава Вакарчука висунеться і Володимир Зеленський. Але ніхто, включно з ним самим, поки не знає, в якому напрямку буде рухатися його кампанія.
Один варіант, коли Зеленський почне пародіювати й обстібувати переважно Вакарчука, і зробити це він може шикарно. Славко почне ображено відповідати, і дві зірки шоу-бізу замкнуться в подвійну систему. Тоді Вакарчук і Зеленський політично анігілюють, взаємно знищивши свої багатонадійні електоральні рейтинги, інших політиків це майже не торкнеться. Зате виборча кампанія стане найбільш яскравою, креативною та безглуздою за всю незалежність України.
Інший варіант, якщо П’єро і Буратіно якимось чарівним чином домовляться про ненапад і спільно наваляться на всіх інших. У такому разі результат виборів передбачити складніше, ніж траєкторію польоту комара, який пригубив алкоголіка.
Єдине, що відомо напевно: вже скоро ми про все дізнаємося на власні очі. Бо повз нас нічого не пройде. Хоча останнє вже не радує.
Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для «Політеки»
Нагадаємо, Вакарчук розповів, чому в Україні панує хаос і як нації «переродитися».
Як писала Politeka, українці готові бачити Гриценка єдиним кандидатом на вибори від демократичної опозиції, – опитування.
Також Politeka писала, що з’явилася колода карт з українськими політиками: тузом став головний олігарх, а Ляшко шісткою.
