Чи можна говорити про те, що футбол Лобановського був за статутом Лобановського? Про це в програмі Руслана Бізяєва «Культ особистості» розповідає Заслужений журналіст України, сценарист, режисер Семен Случевський.
"Не зовсім. По-перше, треба розуміти діалектику самого зростання Лобановського як футбольної людини. На чому вималювався конфлікт між Масловим-тренером і Лобановським-футболістом? Лобановський як футболіст був дуже талановитий і недооцінений. Справа не тільки в «сухому листі», як він подавав головою. Справа була в його техніці. Його тренер, а я теж мав щастя у нього займатися – Михайло Корсунський, перший дитячий тренер в Українській РСР, Заслужений тренер СРСР. Корсунський пророкував йому велике майбутнє», - розповідає він.
Характеризуючи тоді ще молодого футболіста Валерія Лобановського, Случевський згадує: «Лобановський був технар, це при зрості 187 см, у нього був відносно маленький розмір ноги – 40. І він на п'ятачку таке витворяв, такий «натирач» був! Мене часто запитують: а чому ж він не грав за збірну СРСР? Всього дві гри. Ну, не пощастило. Тому що в цей час грав Міша Месхі, великий Михайло Месхі, чарівник м'яча. У Грузії його ніколи не називали Михайлом, а з любов'ю: Міша».
Так само як не пощастило на правому фланзі Базилевичу, тому що там були два великих правих крайка: Слава Метревелі та Ігор Численко на прізвисько «Число».
«Але ж Лобановський починав центральним нападником. Просто їм з Канівським було тісно, і Соловйов його перевів, і той пручався. Але потім уже не раз і не два Лобановський казав: перший, кого б він, тренер Лобановський, вивів із команди – це Борис Каневський. Тому що він був норовливий, весь час вимагав від тренерів: «Поясніть мені, я так не вважаю» і так далі», - зазначає Случевський.
Нагадаємо, Україна вирвала путівку до чвертьфіналу Євро-2020.
Як повідомляла Politeka, російський футболіст захопився грою збірної України: "хочеться, щоб програли шведи".
