Славнозвісний бізнесмен Всеволод Кожемяко, якого викрили на відмиванні грошей для фігурантів “Міндіч-гейту”, окрім цього ще й отримує надприбутки через непрозорі закупівлі за завищеними цінами.
Про це пише From.ua.
“Вже після початку повномасштабної війни з’являється Благодійний фонд «Хартія». На папері – допомога фронту, збір донатів, підтримка захисників. У житті – зручна «прокладка» для фінансових схем. Ідеальна форма: благодійний фонд може абсолютно законно залишати до 20% доходу собі. А якщо ще й практично не звітувати, не розкривати суми, не показувати реальні закупівельні ціни – масштаби зловживань можна ховати роками”, - констатують журналісти.
Вони наголошують на проблемах зі звітністю фонда, яка вочевидь умисно ведеться таким чином, щоб лише заплутати - та приховати гроші.
“Замість прозорих цифр – туман. Ні з уривчастих звітів, ні з публічної комунікації неможливо зрозуміти, скільки грошей реально заходить у фонд «Хартія» і за якими цінами закуповується зброя, дрони та інша допомога для фронту. І це дуже зручно, аби затирати всі сліди. Отримав гроші у від фігурантів “Міндіч-гейту”, закинув у фонд, щось віддав на війну, щось забрав собі, щось привіз назад “партнерам”. Отак воно й працювало роками”, - зазначається у матеріалі.
Втім, пишуть ЗМІ, публікуючи відповідний скрін, іноді самі ж «рішали» проговорюються.
“Кожемяко пише пост у Facebook, мовляв, «ціна одного мавіка в базовій комплектації – 200 тисяч гривень». Люди, які кожен день купують для армії дрони, відповідають чесно: реальна ціна – 70-80 тисяч. І якщо хтось купує за 200, то різниця в 120-130 тисяч осідає не в окопах, а в чиїйсь кишені. А потреба – 250 дронів на місяць. Це вже не волонтерство. Це бізнес-план на мільйони гривень. Тільки дуже кривавий. Тому що поки хтось рахує надприбутки, солдати на передовій рахують втрати”, - йдеться у статті.
За словами людей, яких цитує ЗМІ, і які добре знають внутрішню кухню «Хартії», керівництво підрозділу чудово розуміє, що відбувається.
“Але великі гроші завжди б’ють по пам’яті, по честі й по інстинкту самозбереження. Коли хтось звикає до легких мільйонів, він перестає чути, як стогне земля на кладовищах”, - резюмують журналісти.
